1.Дієприслівниками є всі слова рядка


А друкуючи, помивши, звеселяючи, споглядаючи
Б перемагаючи, стежачи, страждаючи, почищений
В зробивши, креслячи, переписаний, жартуючи
Г виписано, наївшись, прочистивши, розгортаючи
Д ходити, шнуруючи, сміючись, насупившись




2. Граматичну помилку допущено в реченні


А Гуцули були красиві, танцюючи якийсь свій нікому не відомий танець.
Б Виглядаючи у вікно, у мене злетів картуз.
В Переступивши поріг, Остап почув у кімнаті знайомий голос.
Г Дівчина тихо заспівала, сівши на ослоні біля печі й схиливши низько на груди

голову.

Д Сонце, сідаючи за гору, мостилося на спочинок, як утомлені люди.





3. Дієприслівник не треба відокремлювати комами в реченні (розділові знаки вилучено)


А Хома не гаючись проінструктував їздових як їм належить триматись.
Б І налітавшись зморена бджола відчує стебел плавні колихання.
В Цілий день вони працювали не покладаючи рук.
Г Старий підводиться і не прощаючись зникає десь внизу за курганом.
Д Із солом’яного дупла виритого в скирті обтрушуючись виліз Шовкун.


4. Усі дієприслівники доконаного виду в рядку


А розплющивши, зробивши, поділивши, розбивши
Б сказавши, поклавши, принісши, розробляючи
В намалювавши, полетівши, прочитавши, вливаючись
Г падаючи, фарбувавши, звернувши, увійшовши
Д написавши, мовчавши, описуючи, отримавши


5. Усі дієприслівники недоконаного виду в рядку


А вмикаючи, набираючи, співаючи, вішаючи
Б розмальовуючи, схилившись, описуючи, складаючи
В випивши, малюючи, плаваючи, тягнучи
Г гортаючи, опрацювавши, крутячи, гріючи
Д сівши, систематизувавши, помивши, наївшись


6. Дієприслівник відсутній у реченні


А З моря вставала рожева зоря, розмальовуючи його безкраю прóсторінь

привабливими кольорами, немов стелячи перед козацькими чайками рожевий килим.

Б Згодом золоте сонце, не виникнувши ще з моря, послало свій промінь під небо

на білі хмарки́.

В Тоді Чумацький Шлях довго дивиться згори на засніжену хату й будить мрії про

ніким ще не бачені далекі світи.

Г З півночі дихнув вітерець і, понадимавши на чайках вітрила, погнав їх туди, куди

направляли керманичі, – на схід сонця.

Д Козацька рада, оглянувши пробу комишеву, схвалила: „Воздвигнемо!”





7. Дієприслівник є в реченні


А Києво-Могилянська академія стала осередком освіти й культури не тільки в

Ураїні, адже її вплив поширювався на всі слов’янські землі впродовж століття.

Б Упродовж багатьох років академія була єдиним вогнищем просвітництва й

культури в Україні, Росії, значною мірою і в Білорусії та в південних слов’янських країнах, вона мала статус європейського навчального закладу.

В Гуманітарну освіту в академії здобували, вивчаючи поетику, риторику, грецьку й

латинську мови.

Г Саме риторика була найпопулярнішим предметом, бо мала постійне практичне

застосування: студенти створювали ораторські промови, були бажаними учасниками багатьох урочистих громадських і церковних подій.

Д У риториці розвивався бароковий стиль, якому був притаманний пошук

вибагливих пишномовних форм, символів, урочистих протиставлень і несподіваних персоніфікацій.





8. Правильно розставлені розділові знаки в реченні


А Сулима передав Січ наказному отаманові й одного ранку забравши на чайки дві з

половиною тисячі товариства, зійшов на найбільшу з них щоб оглянути все військо.

Б Упевнившись що все впорядковане добре, кошовий зняв шапку й перехрестився

на схід сонця.

В Там, за Дніпром, саме вставало сонечко й грало рожевим промінням по рівній,

як скло, пелені Дніпра, звеселяючи своїм сяйвом розлогі, укриті зеленими плавнями береги широкої річки.

Г Отаман перехрестився, і всі козаки поскидали шапки й почали хреститися

посилаючи рідній Україні своє останнє вітання.

Д Одягнувши шапку кошовий махнув булавою – і вмить сотні весел, ударивши в

прозорі хвилі річки, заблищали срібною сльозою, а блискуча пелена Дніпра скаламутилася.





9. Одиничний дієприслівник ужито в реченні


А У наші дні Києво-Могилянська академія розвивається, відроджуючи давні

традиції.

Б Раділи люди встаючи.
В У товаристві запорожців понад усе цінувалися сміливість, кмітливість, добре

серце і, звичайно ж, почуття гумору, яким було пронизане все життя Січі.

Г Втративши кордон чи державність, народ завжди має можливість їх відновити,

а мови не відновить ніколи: вона втратиться на віки вічні.

Д Силою примушувати народ зрікатися рідної мови – найбільший злочин.





10. Дієприкметниковий зворот є в реченні


А Людину малого зросту козаки, жартуючи, називали Махинею, а великого

зросту – Малютою, шибеника – Святошею.

Б Запорожець умів посміятися з ворога, зі смерті, із самого себе, завжди охоче

кепкував із товариша.

В Відомо, що мова кожного народу – явище давнє, її коріння сягає в доісторичні

часи.

Г Мова є найгеніальнішим наслідком матеріальної й духовної діяльності багатьох

поколінь, а кожне створене слово – це символ сформованої ідеї, витвореної у великих зусиллях людини проникнути у світ природи, у саму себе.

Д Національна мова – це здобуток культури всього людства, бо кожна мова

доповнює іншу, а разом вони – витвір світового колективного людського