Прочитайте уривок. Випишіть з нього діалектизми. Доберіть до них літературні відповідники.

Маруся дуже добре дотепер пам’ятає, як тато згодом по-яснював їй, що не кожна людина є такою, як про неї кажуть позаочі.— Люди часом люблять посмішкуватися з іншого, то й призвішкуються. А воно не завжди від злоби буває. І не за-вжди правда.— А це встидно, коли тобі призвішкуються? — тоді хотіла знати усе, ніби хто нашептав, чи попередив про власне май-бутнє.— Не встидно, дитино, якщо ти не злодій і не брехун…