Орфограма — це: а) чітка рекомендація для правильного написання слова; б) правильне написання, що вибирається з ряду ; в) система правил про способи передачі звукового мовлення на письмі; г) розділ мовознавства в якому вивчається система правил для забезпечення передачі звукового мовлення на письмі. Записати слово з орфограмою на межі морфем (значущих частин слова), позначити орфограму (напр.: роззброєний, розрісся). 2. Буквосполучення ри, ли в коренях українських слiв та написання е, и в деяких словах, що не перевіряються наголосом (левада, кочерга), пояснюється: а) фонетичним принципом орфографii; б) морфологічним принципом; в) історичним принципом; г) смисловим

Орфограма — це правильне написання за відповідним правилом або за традицією, яке обирається з кількох можливих. Орфограма є однією з основних одиниць орфографії, що забезпечують її теоретичним і практичним вивчення.