у житті багатьох молодих людей рано чи пізно настає пора, коли вони покидають родинне гніздо і починають самстійно будувати свою нову родину.А є такі, що живуть з батьками до останнього дня. Щоправда, не завжди в злагоді.Який же варіант кращий?


який приклад з літературиможна навести ?

Я вважаю, що кращий варіант - покинути родинне гніздо і самостійно будувати нову родину. По-перше, повага і шана до батьків повинна спонукати молоду родину до самостійності. Батьки не повинні стати заручниками молодої родини. Свідомий вибір нової родини жити своїм розумом - закладає міцну основу родинного благополуччя. Ця істина відома з давніх-давен і порушувати її – безвідповідально і небезпечно. Яскравим прикладом цього може слугувати образ молодої родини Карпа з повісті «Кайдашева сім’я» Нечуй-Левицького. Коли молода родина оселилась з батьками, життя перетворилось на суцільні чвари, сварки, образи і сперечання з батьками, до того ж Карпо відчув себе хазяїном, рівним за батька.       По-друге, повага чоловіка до молодої дружини підштовхує жити окремо. Адже саме тоді молода родина може навчитись жити в злагоді і гармонії, будувати свої родинні традиції, вирішувати побутові проблеми – це справжній іспит на зрілість. Ось приклад із життя. Коли мій брат одружився, він оселився окремо від батьків, і почав самостійно будувати своє родинне гніздо. І, насправді, я досі не бачила більш щасливої і міцної родини, ніж у нього.  По-третє, справжня сила і майбутнє України в міцних сім’ях і тому, соціальна політика держави повинна бути спрямована на підтримку та допомогу молодим сім’ям, адже коли в родині панує гармонія, в країні – злагода. Отже, запорука довговічності і щастя молодої родини в самостійності, незалежності від батьків.