Срооочнооо!!!! Помогите с пересказом текста на к.р.

Лiсова сторожка

Як одспіває хурделицями зима, як віддзвонить вона ожеледцем, і сонечко вгріє землю та води, збирається Данило Коряк до лісу, до своєї сторожки.

Збирається Данило довго, бо треба йому взяти з собою чимало всякого начиння. А зібравшись, вирушає в дорогу, кликнувши за собою малого, проте бідового песика Кузьку.

За зиму сторожка — хатка об однім віконці й під соломою — постаріла, дужче вгрузла в землю, стоїть під самісінькою горою серед грушевого та черемхового цвіту, як вулик. Кузька оббігає її кругом, шкребеться лапами в низьке віконце, що немовби вицвіло за зиму, тоді кидається під поріжок до свого кубла. Але там вогко, сіно пахне цвіллю, дошки — грибком і трухлявиною. Незатишно.

Тим часом підходить Данило, скидає з плечей лантух на лямках з мотузка, знімає і ставить під стіну сторожки рушницю, одмикає двері, промовляючи до Кузьки:

— Ну, от ми й дома, Кузько. Тепер будемо хазяйнувати вдвох...

У сторожці сутінь та вистояний за зиму холод, що причаївся тут ще з осені. Кузька хутко обнишпорює темні покутки й натрапляє на своїх давніх знайомих: залізні граблі, лопату, сапу, ящичок з цвяхами, що пахнуть іржею, старий розплесканий молоток та коритчатка з насінням, від яких сходить дух берези, дубка й сосни.

Данило виносить на сонце стару ковдру, щоб теплий вітерець вивіяв з неї холод.

Так починається лісове життя Данила та Кузьки.


Заранее спасибо!

Лiсова сторожка  

З початком весни збирається Данило Коряк до лісу, до своєї сторожки.

Збирається  довго, бо треба йому взяти з собою чимало всякого начиння. А тоді вирушає в дорогу, кликнувши за собою  песика Кузьку.

За зиму сторожка дужче вгрузла в землю, стоїть під горою, як вулик. Кузька оббігає її кругом, кидається  до свого кубла. Але там вогко, сіно пахне цвіллю, дошки — грибком і трухлявиною.

Підходить Данило, одмикає двері, промовляючи до Кузьки:  

— Ну, от ми й дома, Кузько. Тепер будемо хазяйнувати вдвох...  

У сторожці холодно. Кузька хутко обнишпорює темні покутки, де знаходить граблі, лопату, сапу, ящичок з цвяхами,   молоток та коритчатка з насінням.  

Данило виносить на сонце стару ковдру, щоб теплий вітерець вивіяв з неї холод.  

Так починається лісове життя Данила та Кузьки.