Допоможіть твір зно жалість до себе хоч раз відчув кожен із нас. хтось поплаче з горя, потім зачпокоється і повернеться до активного життя а дехто навпаки призвичається до постійного скигління й замість підвестися з колін та долати негаразди, звинувачували всіх, окрім себе. Кожна людина, зрештою, сама вирішує, ким бути - жертвою чи переможцем. Як потрібно реагувати на виклики перед яким нас ставить життя?

Переконаний, що важко не погодитися з тим, що кожен із нас коли-небудь відчував себе слабким напроти життєвих негараздів та проблем. Як на мене, то це нормально, в житті трапляється все. Потрібно бути пристосованим до серидовища, в якому проживаєш. Часто люди після поразки втрачають мотивацію, натхнення та прагнення завершити почате, самі цього не помічаючи. Аргументом, що свідчить на користь моєї правоти, може бути приклад з власного життя. Нещодавно я почав помічати, як часто, через певні негаразди, в мене зникає прагнення до завершення роботи, що вже була розпочата. Це зовсім неправильно. Чому я так гадаю? Тому що кожна людина в праві обирати власну долю сама, виправляти помилки, чи забувати про них, рухатися вперед, чи залишатися на місці. Наша доля в наших руках і ми самі повинні обирати, що і як робити. Саме тому, я зрозумів, що зробив грубу помилку. Отже, можна дійти висновку, що постійно скиглити, замість того, щоб долати перешкоди і негаразди - це не вихід. Потрібно завжди працювати, і замість залищатися на місці - постійно рухатися вперед і не забувати про мету та цілі, до яких прямуєш.