Текст опис про зайчика

Одного дня я ходила по лісу й побачила зайчика.Він був сірeнький,хвостик мовби пушок.Очі були схожі на дві

Зайчик- це мила, прудка i маленька тваринка. Вона завжди змiнюэ колiр своэЇ шубочки, з сiренькоЇ до бiленькоЇ i наоборот. Адже прудка лисичка- сестричка ЇЇ хоче скушати, але клубочок шерстi проти цього, тому вiн це робить. Багатенько тварин так роблять для виживання i спасiння свого життя. Зайчик харчуэться травою i можуть ЇЇ Їсти хоть i цiлий день, його улюбленiшi лвсощi це як ми знаэмо капустка, i морквина!

Заяц - маленький лесной зверёк.У него длинные уши и задние лапы, а хвост совсем короткий.Заяц очень хитрый.Он запутывает свой след, чтобы его не смогли найти.Летом у зайца серая шубка,а зимой - белая.Она нужна ему, чтобы маскироваться. Заяц ест капусту,морковку и травку.

Я дуже люблю домашніх тваринок. І ось нарешті батьки мені подарували на день народження зайченятко. Воно було маленьке, пухнасте, чорного кольору з малесеньким хвостиком і білою цяточкою на лобі. Цяточка мала форму зірочки, тому всі почали називати зайченятко Зірочкою. Кругленька мордочка з чорним носиком, блискучими очицями і довгенькими вушками була у мого зайченятка . Яке воно було кумедне! Щоразу, коли воно мене бачило, швиденько прискакувало, просилося на руки. Зайченятко мало веселу вдачу, а тому дуже швидко стало улюбленцем родини. Найбільше Зірочка любила їсти моркву і яблуко. Я дуже люблю свою Зірочку і задоволений тим, що вона у мене є.