• пожалуйста зделайте план к етому тексту :

    Якось узимку художник прогулювався лісом. Дорога вивела до березового гаю.
    Художник присів на повалений стовбур, притулився до дерева, розгорнув альбом і почав малювати берези.
    Стрункі стовбури біліли на тлі блакитного неба. Гілки переливалися сріблом. Від інею вони здавалися пухнастими і м'якими, як лапи химерного лісового звіра. Сонячні промені сяяли на снігу золотими злитками, Відтакого поєднання золота зі сріблом дерева здавалися урочистими. Це було свято зимового гаю. Художник замислився і не помітив, як задрімав.
    Прокинувся він від шепотіння двох голосів. Вони лунали згори й дуже нагадували шелест гілок у вітряний день,
    - Не так він мене намалював, - поскаржився один голос.
    - А як тебе малювати? - озвэбся другий,
    - Я вища, стрункіша, біліша,,. Художник озирнувся. Поряд нікого не було,
    - Якби ж він розумів нашу мову, я підказала б, як мене намалювати! - сумно шепотів голос угорі,
    - Люди можуть розуміти мову дерев, - відказав другий голос, - Але тільки тоді, коли вони нас люблять,
    - Невже розмовляють берези? - здивувався художник. - Я ж. один тут сиджу!
    Художник підвівся, підійшов до дерев* Голоси відразу перетворилися на шелест зимового гілля. Тепер він побачив, що берези дійсно були вищі, а стовбури стрункіші*
    - Ай справді, - подумав художник. - Якщо я навчуся розуміти мову природи, вона сама підкаже, якії зобразити!
    Він розгорнув альбом і заходився малювати

Ответы 2

  • спасибо большое
  • 1. прогулянка  до березового гаю.

    2 .опис берез.

    3. розмова між 2 березами

    4. прозріння художника.

    • Автор:

      paddy9ras
    • 6 лет назад
    • 0
  • Добавить свой ответ

Войти через Google

или

Забыли пароль?

У меня нет аккаунта, я хочу Зарегистрироваться

How much to ban the user?
1 hour 1 day 100 years