7. За будовою сполучники поділяються на:
а) єднальні, протиставні, розділові;
б) короткі, повні, нестягнені;
в) прості, складні, складені;
г) похідні й непохідні.
​СРОЧНО ПОЖАЛУЙСТА ПОМОГИТЕ

\СполучникСПОЛУЧНИКСполучник- це службова частина мови, яка вживається для поєднання членів речення, частин складного речення і окремих речень у тексті (І у місті, і у селі- всюди він був один; Коли летиш у небі, то все, що знаходиться на землі, здається дуже маленьким).СИНТАКСИЧНА РОЛЬ СПОЛУЧНИКАЧленом речення не буває.РОЗРЯДИ СПОЛУЧНИКА ЗА ЗНАЧЕННЯМСполучники поділяються на:1. прості - складні - складені2. непохідні- похідні3. сурядні - підрядніПРОСТІ, СКЛАДНІ І СКЛАДЕНІ СПОЛУЧНИКИЗа будовою сполучники поділяються на прості, складні і складені:сполучникиприкладипрості і (й), а, але, та, бо, як, що.складні ніби, якже, неначе, , якби, якщо, протескладені через те що, тому що, для того щобПрості сполучники- і (й), а, але, та, бо, як, що.Складні сполучники здатні розкладатися на частини (ні-бито, що-б, мов-бито, не-наче).Складені сполучники створюються з двох або кількох слів (так що, незважаючи на те що).НЕПОХІДНІ І ПОХІДНІ СПОЛУЧНИКИЗа походженням сполучники поділяються на непохідні і похідні:сполучникиприкладинепохідні але, а, та, бо, іпохідні що, як, де, якщо, тому що, затеНепохідні сполучники не співвідносяться з іншими частинами мови.Похідні сполучники походять від інших частин мови і тому співвідносні з нимиПОДІЛ СПОЛУЧНИКІВ ЗА ВЖИВАННЯМЗа своїм вживанням сполучники можуть бути неповторюваними, повторюваними і парними:сполучникиприкладинеповторювані а, але, проте, зате, однакповторювані і-і, ні- ні, не то- не то, то- то, чи- чи, чи то- чи то (напр., чи то лев, чи то птиця)парні не тільки...а й (але й); як...так і; хоч...але; не стільки...скільки; коли (якщо)...то, (напр., не тільки гроші, а й слава та успіх):СУРЯДНІ І ПІДРЯДНІ СПОЛУЧНИКИЗа значенням і синтаксичними функціями у реченні сполучники поділяються на сурядні і підрядні:сурядні сполучникиєднальні не тільки...а й, і (й), ні...ні, теж, також, як...так,протиставні а, але, зате, проте, однак, все жрозділові або...або, то...то, чи то...чи то, поки не, з того часу як, або, чипідрядні сполучникичасові як, доки, щойно, поки, перш ніж,коли, з того часу як, поки, поки неумовні якби, якщо, як, коли бмети щоб, для того щоб, абидопустові незважаючи на те що, дарма що, хоч, , хайнаслідкові так що, так що аж, так що йпорівняльні мов, як, немов, наче, неначе, немовби, начебтопричинові бо, тому що, через те що, оскільки, завдяки тому щоСУРЯДНІ СПОЛУЧНИКИСурядні сполучники поєднують між собою однорідні члени речення або частини складносурядного речення як рівноправні, незалежно одно від одного (і дуби. і пальми, і молоді берези). За характером відношень між членами речень і частинами складного речення вони поділяються на єднальні, протиставні і розділові:сполучникиприкладиєднальні і (й); та в значенні і; теж; також; як...так; не тільки...а й; і...і; ні...ні (і небо, і зорі, і море; ти та я- ось вся моя сім’я);протиставні а; але; та в значенні але; зате; проте; однак; все ж (лечу, лечу, а вітер віє; сполучник а може бути не тільки протиставним, а й заставним: він сидів на лавці, а за ним сиділа вона);розділові або, чи, або...або, чи...чи, хоч...хоч, не то...не то, чи то....чи то("або я, або кішка”- сказала мати).ПІДРЯДНІ СПОЛУЧНИКИПідрядні сполучники у складнопідрядних реченнях приєднують підрядну частину до головної. За значенням вони поділяються:сполучникиприкладичасові коли, доки, поки, тільки, ледве, як тільки (добре, коли тебе хвалять)умовні якщо, якби (аби), коли, тільки(якби ж я то міг так добре співати!)мети щоб, для того щоб, з тим щоб(Марго вийшла, щоб попрощатися із садом)допустові незважаючи на те що, хоч, дарма що, хай (дарма що був останнім)наслідкові так що, так що й(малював так, що йому навіть заздрили)порівняльні як, ніби, наче, неначе, ніібито, начебто (наче пташка, взлетів на підвіконня);причинові тому що, бо, через те що(повірив, бо почув серцем).

7. За будовою сполучники поділяються на:

в) прості, складні, складені.