Спишіть, підкресліть дієслова. Визначте, у якій формі їх ужито.


По-старому височать на землі великі пам’ятники духу — собори, обрамлені витягнутими вгору спорудами нового типу. По-старому неспокійна людина хапається клаптика теплої землі й високого неба, щоб відчути точку опори, щоб знайти на мить саму себе та спробувати щось у собі осягнути.

Але землю вкриває асфальт і бетон, небо затягується димами й ревом моторів, і кудись шалено, у метушливій тривозі летить життя, засмоктує й не залишає тієї чистої години для душі, коли можна замислитись над собою й подумати про головне.

Куди ж іде життя? Чи ми ведемо життя, чи життя веде нас, кинувши нам для забави дешеві замінники слова — телевізор, футбол, алкоголь?

Щоб залишитись людиною, вона сама мусить важити хоча б стільки... Але для цього їй потрібні найвищі зусилля розуму й духу. Вона мусить відродитись, щоб зрозуміти, що на ній, особисто на ній лежить і спадщина предків, і доля землі — вітчизни людей (Є. Сверстюк).

• З'ясуйте за словником значення виділеного слова.

• Поміркуйте над запитанням: «Чи ми ведемо життя, чи життя веде нас?» Висловте власну думку.

​

• Височать - особова форма
• Обрамлені - дієприкметник
• Хапається - особова
• Відчути - інфінітив
• Знайти - інфінитив
• Спробувати - інфінітив
• Осягнути - інфінітив
• Вкриває - особова
• Затягується - особова
• Летить - особова
• Засмоктує - особова
• Залишає - особова
• Замислитись - інфінітив
• Подумати - інфінітив
• Іде - особова
• Ведемо - особова
• Веде - особова
• Кинувши - дієприслівник
• Залишитись - інфінітив
• Мусить - особова
• Важити - інфінітив
• Відродитись - інфінітив
• Зрозуміти - інфінітив
• Лежить - особова