Складносурядним є речення 1.Вулиця наша насправдi вузенька, ще й покарлючена. 2.Весною, коли на її колiї й зеленi морiжки падає вечiр, вона стає схожою то на рiчку, то на довжелезний мiст. 3.Тут з-за хворостяних тинiв привiтно здоровкаються з людьми веснянкуватi вишняки, а в них то сумують, то веселiють бiленькi й блакитнавi хати. 4.Нашi вуличани, окрiм хлiборобства, ще мають i ремество в руках: столярство, шевство, стельмахiвство, бондарство i мiрошництво. 5. Серед майстрового люду найбiльшої слави зажив мiй дiд Дем'ян якого , знав увесь повiт. Чого тiльки не вмiв мiй дiдусь! .. 6. Залiзо й дерево аж спiвали в дiда, поки сила не повиходила з його рук. 7.Мiг чоловiк нехитрим iнструментом вирiзати i просту людину, i святого. 8.Сусiди не раз, смiючись, згадували, як на замовлення вiн робив нашому пановi фiгури апостолiв Петра й Павла. 9. Вони виходили з дерева не пiсними святенниками, а могутнiми молодоокими бороданями, яким приємно було тримати в руках i книгу, i ключi вiд раю.(М. Стельмах)

Ответ:

Моаокшпгклплишкшпгмлкгмгуопгкширкомшклатилкқпқ