Предмет:
Українська моваАвтор:
gigglesОтвет:
Золотаві колоски височіли на високих стеблах, коливаючись на легенькому вітрі. Пшеничне поле, що простягалося на горизонті, здавалося незрівнянною картиною природи, створеною самими богами. Його безмежна просторість ніби закликала до мрій та роздумів, заворожувала своєю красою й гармонією.
Крізь поле звивалися вузькі стежки, які виділялися темною смугою на світлому тлі золотих колосків. Тут і там можна було побачити жовті квіти, що мерехтіли в сонячних проміннях. Далеко-далеко за полем виднілися зелені гори, які створювали чудову гармонію з золотим полем.
Птахи літали над полями, співаючи мелодії, які здавалися відлунням безмежної краси цього місця. Повітря наповнювалося солодким ароматом спелого зерна, що рясно росло на цих землях. Тут час здавалося зупинився, а світ навколо занурився в байдуже безмежчя.
Пшеничне поле було як магніт, що притягував до себе увагу, заворожував і зачаровував. Воно наповнювало душу гармонією і спокоєм, дарувало нові сили та надії на майбутнє. Це була справжня оаза для душі, де можна було забути про все і лише насолоджуватися безмежністю краси, яку створила мати-природа.
Объяснение:
Автор:
emmanuelyrkgДобавить свой ответ
Предмет:
Українська моваАвтор:
rufferОтветов:
Смотреть
Предмет:
Русский языкАвтор:
bryceОтветов:
Смотреть
Предмет:
МатематикаАвтор:
cameron73Ответов:
Смотреть
Предмет:
МатематикаАвтор:
claudiamolinaОтветов:
Смотреть