Записати, ставлячи розділові знаки; підкреслити всі члени речення; визначити види звертань та групи вставних слів: 1.Земле рідна чорний біль гаси щедра будь на колос і колосів усміхнись веселкою зроси. 2.Добрий вечір тихе дерево Чи ти відаєш що сніг іде що й земля лежить убілена рівно платами вповивана? 3.Можливо краще вчитись на помилках чужих. 4. Будь твердим юначе серце лиш одначе ніжним збережи. 2. Ввести в речення подані слова, так щоб вони були то вставними, то членами речення (у реченнях їх підкреслити (члени речення) або підписати групу (вставні слова): як на біду, звичайно.

Ответ:

"О Боже, не дай загубити ключі від сонця від серця твого огняного."

"Гей, дубе, дубе, князю дубе, та годі вже тобі в діброві стояти на горі Дніпровій."

"Ця відповідь, принаймні чесна, хоч може й помилялись ми."

"Припустімо, нас ще не багато, та не гоже руки опускати."

Вид звертань: 1 - безпосереднє звертання, 2 - безпосереднє звертання, 3 - немає звертань, 4 - немає звертань. Групи вставних слів: 1 - немає вставних слів, 2 - немає вставних слів, 3 - принаймні, 4 - нас.

"Бачиш, на щастя, я все ж таки знайшов свій старий зошит."

"Бачиш" - вставне слово.

"на щастя" - вставне слово.

"Дощі лили без перерви три доби, але надвечір у неділю виглянуло сонце."

"Боятися треба тільки одного - зостатися без Бога. Затям собі це добре."

"Тополя, краса землі, зацвітуть весною."

"Тополя" - звертання.

"краса землі" - член речення.

О Боже, не дай загубити ключі від сонця, від серця твого огняного.Гей, дубе, дубе, князю дубе! Та годі вже тобі в діброві стояти на горі Дніпровій.Ця відповідь, принаймні, чесна, хоч може й помилялись ми.Припустімо, нас ще не багато, та не гоже руки опускати.У реченнях 1, 2 та 4 є звертання: "О Боже", "дубе, дубе, князю дубе", "припустімо". У реченні 3 немає звертань. В реченнях 1 та 2 є вставні слова: "від сонця", "на горі Дніпровій".Я бачу, що на щастя, ти повернувся додому.Дощі, які лили без перерви три доби, прорвали небо, але надвечір у неділю виглянуло сонце.Тільки одного треба боятися, щоб зостатися без Бога, і запам'ятай собі це добре.Тополя, яка краса землі, стояла на самому краю поля. (тут "тополя" вжито як звертання, а "яка краса землі" - як вставне слово)

Объяснение: