• ДАЮ ВСЕ БАЛИ ПРОШУ СРОЧНОCтислий переказ Скляр Був у нашому селі скляр. Це був невисокий худий чоловічок з маленьким, ніби зібганим у кулачок обличчям. Те дрібне личко по самі очі заросло густою щетиною. Тому, хто бачив скляра вперше, здавалося, що він тримає в зубах широку щітку. Очі, як і годиться скляреві, були наче відлиті з надзвичайно прозорого скла. Роботи скляреві ніколи не бракувало. Славився він умінням так ставити шибку, такою замазкою прикріпити її, що вже й рама потрухлявіє від часу, а скло тримається, як припаяне. Коли скляр працював, його дрібне заросле обличчя ставало поважним і урочистим, а очі сяяли. Склив він швидко і вправно. Перед тим, як приступити до роботи, скляр завжди скидав шапку, хоч би який мороз не був надворі. Він обережно брав величезні шматки скла, відмірював, не користуючись лінійкою, проводив алмазом. Тоді тихенько постукував уздовж тієї лінії, злегка натискав пальцями. Трісь! Шибка була готова. Вставивши шибу, скляр трохи відходив, схиляв голову набік і дивився. Прозорі його оченята сяяли такою неприхованою втіхою, що всі навколо проймалися шанобливим і урочистим настроєм. Незабаром у селі закінчили будувати нову школу. Біля її високих і широких вікон скляр не працював, а священнодіяв. Уночі дві шибки хтось побив. На землі виднілися блискучі скалки, валялися дві цеглини. Підійшовши вранці до покалічених вікон, скляр оніміло застиг. Повільно нагнувся, підняв цеглину і раптом заплакав. Моторошно було дивитись, як плаче доросла, стара людина, навіть не витираючи сліз, що зависали на густій щетині.

Ответы 1

  • Ответ:

    У селі був скляр, малий худорлявий чоловічок із густою бородою. Його очі були прозорі, як скло.

    Скляр мав багато роботи. Він славився вмінням так вставляти шибки, що рама давно тріскатиметься, а скло тримається міцно.

    Працюючи, скляр скидав шапку і обережно брав великі шматки скла. Відмірював без лінійки, проводив алмазом і легко відбивав молотком. Шибка була готова. Ставивши її, скляр задоволено кивав головою.

    Скоро у селі побудували нову школу. Біля її великих вікон скляр не працював, а священнодіяв.

    Однієї ночі двоє побили дві шибки. На землі лежали склянки й цеглини.

    Вранці скляр побачив пошкоджені вікна і заплакав. Сльози висіли на його бороді. Було жахливо бачити, як плаче дорослий чоловік.

    Оповідання описує майстерного скляра, його ставлення до роботи і реакцію на пошкодження своїх вікон у новій школі.

    отметь как лучший ответ

  • Добавить свой ответ

Еще вопросы

Войти через Google

или

Забыли пароль?

У меня нет аккаунта, я хочу Зарегистрироваться

How much to ban the user?
1 hour 1 day 100 years