Прочитайте текст. Складіть до нього план (7 пунктів). Напишітьдокладний переказ за складеним планом. "ЧОМУ НАМ ПОТРІБНА ПОЕЗІЯ" Часто доводиться чути: «Навіщо отi вiршi? Кому здалася ваша поезія? Будь-яку думку чудово можна висловити прозою. І простіше, і зрозуміліше. Нiж витрачати на оті поезії час, краще в комп'ютерну гру пограти! I швидкість реакції потренуєш, і задоволення отримаеш!» i Та невже авторові цих слів не доводилося переживати від по- етичних рядків потрясіння? Невже він ніколи не брав на самоті збірочку віршів і вдумливо не прочитав дві-три поезії? Невже отри- мане від їх читання задоволення можна порівняти з хай і цікавою, але такою бездушною грою? Поезія звучання душі, адже душа не буває німою! Поезія пробуджує смуток і радість, заспокоює або викликає бiль. Вплив поезії на людину неможливо передати словами. Вона - віддзерка- лення розмаïтого духовного світу. Знаете давньогрецьку легенду про гору Парнас? На ній що- весни водили танк и сестри Аполлона. Це - музи, прекрасні юні богині. Кожна з них була покровителькою котр óгось виду мистецтва. Музи співали, Аполлон же перебирав струни своєï золотої кіфари. Звичайно, кожен чув вислів «зійти на Парнас». Це означає - дорівнятися талантом до муз та Аполлона. Якось музи співали так гарно, що вся природа застигла вiд за- чарування, а гора Гелікон почала швидко рости й доросла до неба. Тодi олімпійські боги наказали крилатому коневі Пегасу повернути гору на місце. Кiнь ударив копитом й утоптав гору в землю. На мiс- ці удару забило джерел ó. Його чудодійна вода надавала поетам на- тхнення й наснаги. Може, комусь iз вас вiдомий смак води цього джерела? Може, хтось пробує віршувати? Це чудово. Проте не забувайте, що навчи- тися римувати - ще не означає стати поетом. Тому не поспішайте кожен створений вами рядок читати товаришам або надсилати до редакції. Поети пишуть не заради слави, а для душі!​

Відповідь:

Пояснення:

1. Поезія як звучання душі.
2. Вплив поезії на людину.
3. Легенда про гору Парнас.
4. Вислів «зійти на Парнас».
5. Гора Гелікон та крилатий кінь Пегас.
6. Чудодійна вода джерела на місці удару копитом Пегаса.
7. Навчання римувати не означає стати поетом.

Часто люди запитують: «Навіщо нам поезія?» Але чи не доводилося їм переживати потрясіння від поетичних рядків? Поезія - це звучання душі, адже душа не буває німою! Вона пробуджує смуток і радість, заспокоює або викликає бiль. Вплив поезії на людину неможливо передати словами. Вона - віддзеркалення розмаïтого духовного світу.

Знаете давньогрецьку легенду про гору Парнас? На ній щовесни водили танки сестри Аполлона - музи. Це - прекрасні юні богині, кожна з яких була покровителькою котрóгось виду мистецтва. Звичайно, кожен чув вислів «зійти на Парнас». Це означає - дорівнятися талантом до муз та Аполлона.

Якось музи співали так гарно, що вся природа застигла вiд зачарування, а гора Гелікон почала швидко рости й доросла до неба. Тодi олімпійські боги наказали крилатому коневі Пегасу повернути гору на місце. Кiнь ударив копитом й утоптав гору в землю. На мiсцi удару забило джерелó. Його чудодійна вода надавала поетам на- тхнення й наснаги.

Може, комусь iз вас вiдомий смак води цього джерела? Може, хтось пробує віршувати? Це чудово. Проте не забувайте, що навчитися римувати - ще не означає стати поетом. Тому не поспішайте, кожен створений вами рядок читати товаришам або надсилати до редакції. Поети пишуть не заради слави, а для душі!