потрібно написати «Контрольний переказ» своїми словами. План 1.Доля нашого народу була нелегкою. 2. Складні умови розвитку мову. 3. Літературною мовою Київської Русі стала старослов'янська. 4. Усе-таки наша мова жила. 5. Літератори утверджували та розвивали українську мову. 6. Намагання влади витіснити і знищити українську мову. 7. Знати мову рідного народу - найперша потреба кожного. сам твір: Історія нашого народу налічує багато століть. Сусідні народи називали наших предків і кіммерійцями, і скіфами-орачами, і венедами, і антами, і нарешті українцями. Нелегкою була їхня доля: найбагатші землі, ліси, води України залучали різних завойовників. Тому нашим предкам постійно доводилося відстоювати право бути собою. За таких же нелегких умов розвивалася й українська мова. Вперше її слова записані ще 448 року візантійським мандрівником та істориком Пріском Панійським. Але у феодальному суспільстві мову простого народу нехтували. Отже, коли у 10 столітті на Русь разом із християнством прийшов лист, літературною мовою тут стала не мова простих людей, а принесена старослов'янська. І все ж таки наша мова жила. Її елементи відчутні в "Повісті минулих літ" та в інших літописах. Перший запис пісні народної української мови відомий з 1571 року. 1619 року у Львові були опубліковані дві інтермедії, мова їхня українська з певними діалектними особливостями. Українська мова відображена й у старослов'янсько-українському словнику Памви Беринди, у граматиці Давньоукраїнської мови Івана Ужевича, у козацьких літописах, у народних піснях та думах. Живу, розмовну українську мову на ступінь літературної піднесли Іван Котляревський та Тарас Шевченко. Багато чого для затвердження її зробили Пантелеймон Куліш, Іван Нечуй-Левицький, Іван Франко, Леся Українка, Михайло Коцюбинський та багато інших українських письменників. В кінці XX століття в Україні активізувалася боротьба за права української мови. 1989 р. було прийнято закон про мови, яким утверджувався державний статус української мови в Україні. Коли людина знає багато мов це чудово. 1 шанувати треба всі мови. Але знати й шанувати мову рідного народу, користуватися нею – це не лише обов'язок, а й найперша потреба шкірного. Без цього перестають існувати народ, суспільство, деградує сама людина.

Ответ:

Український народ був завжди під впливом інших народів, які називали його по-різному: кіммерійцями, скіфами-орачами, венедами, антами та українцями. Його доля була нелегкою, оскільки завойовники брали його землі, ліси та води. У таких же нелегких умовах розвивалася українська мова. Вперше її слова були записані ще в 448 році істориком Пріском Панійським. Але у феодальному суспільстві мову простого народу нехтували. Літературною мовою Київської Русі стала старослов'янська, але наша мова все ж таки жила. Її елементи можна знайти у літописах та народних піснях. Іван Котляревський та Тарас Шевченко зробили великий внесок у піднесення живої української мови до рівня літературної. Багато інших українських письменників, таких як Іван Франко, Леся Українка та Михайло Коцюбинський, допомагали її утверджувати та розвивати. В кінці XX століття в Україні була активізована боротьба за права української мови. Знання мови рідного народу є найпершою потребою кожного.

Объяснение: