знайдіть помилки Важкі чорні хмари нависли над землею. Зривався холодний вітер. Сіяв густий дощ. Дорогу геть розквасило. У таку негоду Тарас Шевченко повертався з Андрушів у В‘юнище. У цих селах на Переяславщині він тоді, за дорученням Киівськоі археологічноі комісіі, змальовував пам‘ятки старовини. Конячина ледве тягла воза у багнюці. Шевченко промок до нитки. Ще в дорозі його морозило, а коли надвечір прибув у В‘юнище, відчув себе зовсім хворим. Довелося злягти у ліжко в чужій хаті. Про хворобу Тараса Григоровича дізнався його приятель лікар А.О. Козачковський і негайно перевіз поета до себе в Переяслав. У нього виявилося запалення легенів. Від цієї хвороби в ті часи небагато видужувало. Про це знав Шевченко. І важкі думи снували в його голові. Невже так рано прийшла остання година ? Ще ж і тридцяти двох років не прожито ! Ще ж скільки задумів, прагнень не здійснено! Невже не доведеться більше побачити широкі лани й високі могили, і Дніпро ревучий на милій Украіні?

Відповідь:В тексті є декілька помилок. Ось виправлення:

"Киівськоі" - слід замінити на "Київської".

"Конячина" - слід замінити на "Конямина".

"промок до нитки" - слід замінити на "промок до нитки".

"надвечір" - слід замінити на "навечір".

"Тараса Григоровича" - слід замінити на "Тараса Григорович".

"Остання година ?" - слід замінити на "Остання година?"

"тридцяти двох" - слід замінити на "тридцять двох".

"Украіні" - слід замінити на "Україні".