маленький твір 4,5 речень на туму яким я бачу своє місто через сто років​

У мене є багато припущень щодо майбутнього мого міста, починаючи від звичайних і закінчуючи зовсім фантастичними. Але я не буду всі їх викладати. Отже, я поділюся своїми роздумами…

У майбутньому я бачу своє місто таким, де не буде злиднів і безробіття, які поширені у нас. Люди почнуть отримувати гідну заробітну плату і їм тоді не доведеться залишати своє рідне місто (як доводиться їм робити на даному етапі). У нас почнуть розвиватися великі підприємства та пропаде безробіття.

Інше моє припущення, що в майбутньому я побачу Херсон, як місто з високорозвиненою культурою. Сподіваюся, що побудують постійні атракціони, музеї, парки для відпочинку і розваг. Адже це цікаво! Сучасні діти практично не виходять на вулицю, а сидять вдома за комп’ютерами, тим самим гублячи своє здоров’я.

А в майбутньому діти та молодь будуть більше часу приділяти спорту (ходити в басейн, наприклад), грати в цікаві і реальні ігри, такі як боулінг, пейнтбол, теніс тощо.

У майбутньому я бачу своє місто Херсон дуже красивим, усадженим безліччю квітів і дерев. Оскільки сучасний світ зараз заповнений автомобілями, то повітря занадто насичене вихлопними газами. А я хочу, щоб у нашому місті їх стало менше або існували електромобілі!

Хочу, щоб знизилася злочинність. Сподіваюся, що наш уряд знайде спосіб боротьби з наркотиками і поліція наведе порядок у нашому місті.

У моїх уявленнях у школи майбутнього впровадять комп’ютери так, щоб спростити навчання школярам і водночас поліпшити програму навчання. Я вважаю, що за допомогою комп’ютерів можна буде спростити і роботу вчителів: перевіряти домашні завдання, наприклад.

Адже машина може сама зчитувати інформацію і виводити кількість помилок! Вчителі ж почнуть більше часу віддавати на те, щоб приділяти увагу дітям, адже вони, як другі батьки для нас.

І в кінці свого твору мені хотілося б написати найголовніше. Я хочу, щоб у моєму майбутньому місті люди ніколи не хворіли. Ось таким я уявляю своє місто майбутнього!