СКІЛЬКИ КОШТУЄ ВВІЧЛИВІСТЬ? Майже щодня мені доводиться спостерігати таку картину. Переповнений автобус чи тролейбус зупиняється. До виходу пробирається чоловік чи жінка, енергійно працюючи ліктями. При цьому неодмінно виникає штовханина і лайка. «Пропустіть, не бачите, що виходжу?!», «Хуліганка», «Грубіян!» і тому подібне. З обох сторін лунають образи, настрій у всіх зіпсований. Робочий день почався нервовим стресом, роздратуванням. Скільки разів на день повторюються такі сцени! Чи ж можна уникнути їх? Безумовно. Для цього досить кількох слів. Адже вони існують, чарівні «золоті» слова, які обеззброюють: «Пробачте, будь ласка, мені треба вийти». Приміром, ви шукаєте потрібну вам вулицю. Навколо нікого немає. Аж ось з'являється перехожий, який кудись поспішає. Ви звертаєтеся до нього: «Вибачте, що затримую вас. Чи не скажете, як пройти до вулиці Грушевського». Ввічливе звернення до перехожого зупинить його, і він обов'язково вам відповість. Ви говорите на прощання: «Дякую, даруйте, що затримав вас». – «то нічого», - чуєте у відповідь. Не думайте, що слова «перепрошую», «пробачте», «дякую за турботу», «будьте ласкаві», «мені прикро, що затримую вас» зайві. Ці слова завжди повинні бути у вашому лексиконі – вони чудодійно полегшують стосунки між людьми. Дехто може заперечити: знаю я, мовляв, таких надто пристойних – постійно просять пробачення, дратуючи своєю солодкавістю. Якщо такі випадки і мають місце, то їх буває не більше, ніж один на десять тисяч. А крім того, не треба, мабуть, ніколи боятися перебрати міру ввічливості: це краще, ніж бути неввічливим.