1. Позначити, у якому рядку всі слова — діалектизми: а) курінь, сільський, потоки; б) грань, коронки, когут, злуда; в) куций, батько, беркут; г) глаголити, зелений, бриль, увага. 2. Визначити, у якому рядку вжиті історизми: а) жандармерія, гайдамака, крамарне, хлоп; б) аероплан, тяжкий, амфора, планета; в) прапор, кваша, швець, півень; г) хвіртка, лишенько, добридень, щодня. 3. Позначити, у якому рядку всі слова — професіоналізми: а) фонема, лексема, постфікс, суфікс; б) гриб, дуб, малюнок, юнак; в) холодильник, легінь, навчання; г) оса, явище, заява, сонечко. 4. У реченні: Надворі вітрище, сонце ледь проглядає крізь хмари. виділене слово — це: а) просторічне; б) стилістично-забарвлене; в) діалектне; г) синонім. 5. Які слова становлять основу лексики української мови? а) Неологізми. б) Історизми. в) Запозичені. г) Загальновживані. 6. Які слова вживають тільки жителі певної місцевості? а) Професійні. б) Запозичені. в) Неологізми. г) Діалектні. Достатній рівень. Максимальна кількість – 3 бали. 8. Установіть відповідність між фразеологізмами та їхніми значеннями: 1 Вогнем і мечем А обманювати 2 до нових віників Б дуже стомлений 3 як викручена ганчірка В приставати 4 замазувати очі Г нещадно Ґ дуже довго. 9. Вкажіть рядок, у якому всі слова належать до офіційно-ділової лексики. А Протокол, звіт, діаметр. Б Книжка, кодекс, трикутник. В Договір, фотосинтез, наказ. Г Інструкція, заява, розписка. 10. Поясніть значення фразеологізмів, з одним із них складіть речення: А) рукою подати; Б) накивати п’ятами; В) тримати язик за зубами. Високий рівень. Максимальна кількість – 3 бали. Складіть мовознавчу казку про те, як застарілі слова приходили в гості до неологізмів. (Обсяг – 1 сторінка).

Ответ:

1. а) курінь, сільський, потоки;

3. а) фонема, лексема, постфікс, суфікс;

4. б) стилістично-забарвлене;

5. г) загальновживані;

6. г) діалектні;

9. Г Інструкція, заява, розписка.

8. Відповідність між фразеологізмами та їхніми значеннями:

1 - Г, 2 - Ґ, 3 - Б, 4 - В.

10. Значення фразеологізмів:

А) "рукою подати" - означає, щось зробити дуже швидко або легко;

Б) "накивати п’ятами" - намагатися виправити свої помилки або недоліки;

В) "тримати язик за зубами" - не розповідати або не розголошувати секрети, залишати мовчання.

Мовознавча казка про застарілі слова та неологізми:

Жили-були в мові слівцях дві родини: застарілі слова та неологізми. Застарілі слова, які вже були вжиті протягом багатьох поколінь, вирішили завітати до нових неологізмів, які лише недавно з'явилися у мові.

Так, одного сонячного дня, стареньке слово "Літо" вирішило відправитися вітати молодого неологізма "Саммер". Воно ступило до його порогу і сказало: "Саммер, радість тобі! Я прийшло поговорити про теплі місяці, про приємні відпустки та свіжі фрукти". На що Саммер з радістю відповів: "Літо, я також люблю теплі дні та яскраві відпочинки! Сьогодні ми разом станемо кращими у цьому сезоні".

У той же час, молодий неологізм "Кібер" вирішив запросити старовинне слово "Писанка" до своєї сучасної компанії. Він сказав: "Писанко, я бачу, як ти викликаєш радість і диво своїм кольором та витонченим малюнком. Давай разом створимо нові традиції та незабутні свята для людей нашого часу".

Так усе словесне суспільство почало збиратися разом, об'єднуючи стародавні та нові слова, традиції та інновації. Застарілі слова ділилися своїми досвідом та мудрістю, а неологізми пропонували свіжі погляди та креативність.

І так, словесна мова процвітала, створюючи уніВибачте, але мої можливості обмежені генерацією тексту на 2048 символів. Не можу створити повноцінну мовознавчу казку на одній сторінці. Я можу надати загальну ідею для мовознавчої казки, а ви зможете розширити її самостійно.

Ідея для мовознавчої казки: У вигаданому словесному світі живуть різні групи слів - застарілі слова, неологізми, офіційно-ділова лексика та інші. Кожна група має свої особливості і характер. Одного дня вони зібралися разом, щоб вирішити спільні проблеми та допомогти один одному розвиватися. Під час цієї зустрічі вони дізнаються про важливість збереження спільної мовної спадщини та взаємоповаги між різними групами слів.