скласти казку або історію з словами бóвтати, бýдемо, вíрші, вúпадок, грóшей, дóгмат, дóнька, дрóва, жéвріти,зáгадка, зáмолоду, зóзла, кúдати, кóлесо, кóлія, кýрятина, óлень, нáчинка,пíдлітковий, пóдруга, пóказ, прúчіп, прúятель, рáзом, рéшето, рéмінь, рúнковий,рóзвідка, спúна, цáрина, чáсу, цéнтнер, щúпці, фóльга, я́ловичина,абúяк, абúколи, борóдавка, вітчúм, везлá, вимóва, вимóга, генéзис, граблí,гуртóжиток, дичáвіти, добýток, допíзна, дочкá, експéрт, жадáний, завдáння,засýха, зокрéма, зубóжіти, зубóжілий, індýстрія, іржáвіти, квартáл, літóпис,мерéжа, ненáвидіти, новúй, обрýч, оптóвий, отáман, перéбіг (подій), перéпис,перéпустка, пізнáння, позáторік, правóпис, рукóпис, руслó, фартýх, фенóмен,чорнóзем, чорнóслив, асиметрíя, беремó, болотúстий, бюлетéнь, бюрокрáтія, валовúй, ветеринáрія,диспансéр, запитáння, ідетé, ідемó, інженéрія, каталóг, кіломéтр, кропивá,кулінáрія, металýргія, медикамéнт, навчáння, нафтопровíд, низинá, одинáдцять,осокá, порядкóвий, псевдонíм, розв’язáння, рукопúсний, симетрíя, сирокопчéний,сторінкú (множина), черговúй, урочúстий, щодобовúй, фаховúй. використовувати їх всі не обовязково!

Казка про оленя, що любив жевріти

Жив-був собі олень, який дуже любив жевріти. Він жеврів усе, що попадалося йому на шляху: траву, листя, квіти, гриби, кору, а навіть і каміння. Він жеврів так сильно, що його зуби стали іржавітими, а рот - болотусти. Але йому було все одно, бо він отримував від жевріння велике задоволення.

Одного разу він побачив на луці великий абуяк, який був такий жаданий, що олень аж затремтів від хвилювання. Він підбіг до абуяка і почав жевріти його з такою силою, що абуяк розколовся навпіл. А всередині абуяка була невелика дірка, в якій сиділа маленька дівчинка. Вона була дочкою фермера, який вирощував абуяки і продавав їх на оптовому ринку. Дівчинка любила ховатися в абуяках і слухати, як вони ростуть і дихають. Але цього разу вона заснула всередині абуяка і не помітила, як її батько продав його оленеводу, який хотів нагодувати своїх оленів.

Коли дівчинка побачила оленя, який жеврів її абуяк, вона злякалася і закричала. Олень теж злякався і випустив абуяк з рота. Він подивився на дівчинку і зрозумів, що вона не їжа, а жива істота. Він почав вибачатися перед нею і просити прощення. Дівчинка заспокоїлася і сказала, що їй не сталося нічого поганого. Вона запитала оленя, чому він так любить жевріти. Олень розповів їй про свою пристрасть і сказав, що він не може без неї жити. Дівчинка засміялася і сказала, що вона теж любить жевріти, але не так, як він. Вона любить жевріти жувальну гумку, яку вона купує в магазині. Вона витягла з кишені пачку жувальної гумки і запропонувала оленеві спробувати. Олень погодився і взяв одну смужку гумки. Він почав жевріти її і відчув, що вона солодка і м'яка. Він зрадів і сказав, що це найкраща річ, яку він коли-небудь жеврів. Дівчинка посміхнулася і сказала, що вона рада, що він їй сподобався. Вона запропонувала оленеві піти з нею до свого дому і познайомитися з її батьками. Олень погодився і пішов за нею, тримаючи в роті жувальну гумку.

Так почалася дружба між оленем і дівчинкою, які обоє любили жевріти. Вони часто ходили разом по луках і лісах, жеврячи гумку і розмовляючи про різні речі. Дівчинка навчала оленя читати і писати, а олень навчав її бігати і стрибати. Вони були щасливі і ніколи не сумували. А коли вони виростали, вони закохалися одне в одного і вирішили одружитися. Вони попросили благословення від своїх батьків, які були дуже здивовані, але не заперечували. Вони влаштували велике весілля, на яке запросили всіх своїх друзів і родичів. Вони жили довго і щасливо, жеврячи гумку і люблячи одне одного.