Предмет:
Українська моваАвтор:
cadeОтвет:
1. Данило ловить себе на тому, що матиме жаль, коли цей ранок з вечориною оминуть його душу, його хату.
2. Тут Данила вразила дивовижна неправдоподібна краса зимової ночі, що блакитним снуванням єднала небо з землею, що спалахами вибухала навколо засніжених верб і стогів.
3. Хоч як гірко зараз тобі, не ремствуй на свою неспокійну долю, бо час не дав вам тихої долі.
4. Якби Данило хотів, щоб роки повіяли чорнобривцями його занедбаного двору та чорнобривцями його матері, яку він стрічає тільки в спогадах і снах.
5. Відрадно було старому дивитися, як б'ється серце ключа, як нерівно дихає вся криничка і наспівно перечищає води.
6. Над притомленим завороженим степом стояла така тиша, що було чути, як знизу дихає колос, як згори випадають роси і місячна обніж.
Автор:
rabbitpmnsДобавить свой ответ
Предмет:
Українська моваАвтор:
sox29Ответов:
Смотреть
Предмет:
Українська моваАвтор:
amiyaОтветов:
Смотреть
Предмет:
АлгебраАвтор:
kyleevasquezОтветов:
Смотреть