Небесний велетень носить різнобарвне плаття, що переплетено здатністю читати мову природи. В спекотні літні дні небо, як бризки акварелі, освітлене непоносною синьою палітрою, завершеною безхмарною гармонією. Восени його вбрання перетворюється на відтінки медової, і більше часу витрачає на розфарбовування золотистих шматочків листя, які вальсують на вітрі. Зі сходом сонця ранкове небо вбирається у ніжні перлинні відтінки рожевого та лавандового, розфарбовуючи світ невимушеною елегантністю.У зимові відповідь на його сірі замислення - холодні відтінки блакиті, туманні кроки, що роблять його мистецтво невловимим і загадковим. Під час сонячного заходу небо вдягається у шоколадно-фіолетові тони, створюючи обрамлення для апокаліптичного танцю сонця з обрієм. Таким чином, колір неба, як живописна палітра, відбиває в собі ритм природи, розповідаючи вічну історію часу та простору.