поставте в них розділові знаки. Сонце лiси поля води повiтря все це святиня, яку маємо берегти, а не нищити, топтати. Усе мене тішить ліси і садки озера річки глибокі ставки. Наймен­ший шерхіт луск гіллячки шум пташиного крила цокіт ко­пит усе резонувало тут надзвичайно лунко чисто повно­голосо. У степу ростуть різні квіти і трави наприклад курай і буркун і ковила і катран. Ось виструнчились у весня­ному святковому вбранні вишні сливи черешні груші. Для букета нарвали чудові квіти як-от рожеві гвоздички лілові дзвіночки. Пливла весна на степи-килими сипала сині блакитні жовті зелені стрічки Просинаюся і чую пісню звідусіль з неба з повітря із землі. Мова й музика мають дещо спільне ритм тональність мелодію. Я грав музику великих митців Верді Бетховена Шопена Чайковського Лисенка. Були і ревнощі і муки і докори і вірші розпачем налиті. Я пам’ятаю вчительку мою просту і скромну і завжди спокійну. Тонкі брови русяві дрібні куче­рі тонкий ніс рум ‘яні губи усе дихало молодою парубочою красою. На панщині пшеницю жала втомилася не спочивать пішла в снопи пошкандибала Івана сина годувать. І сниться їй той син Іван і уродливий і багатий. У густому лісі посплітали віти дерева дуби берези сосни ялини осика вільха. Ходить сонний ранок по траві і вітає квіти степові ковилу горицвіт воронець молочай волошку і чебрець. На вершечку стрілецької гори на горах і долинах скрізь уже запанувала тиша. Зелений колір має різні відтінки як-от трав’яний смарагдовий оливковий фісташковий. Усюди і на вулицях і круг стадіону і обабіч дороги росли молоді осокори.​

Ответ:

ніби правильно

Сонце, лiси, поля, води, повiтря — все це святиня, яку маємо берегти, а не нищити, топтати. Усе мене тішить: ліси і садки, озера, річки, глибокі ставки. Наймен­ший шерхіт, луск гіллячки, шум пташиного крила, цокіт ко­пит — усе резонувало тут надзвичайно лунко, чисто, повно­голосо. У степу ростуть різні квіти і трави наприклад: курай, і буркун, і ковила, і катран. Ось виструнчились у весня­ному святковому вбранні: вишні, сливи, черешні, груші. Для букета нарвали чудові квіти як-от: рожеві гвоздички, лілові дзвіночки. Пливла весна на степи-килими сипала сині, блакитні, жовті, зелені стрічки. Просинаюся і чую пісню звідусіль: з неба, з повітря, і з землі. Мова й музика мають дещо спільне: ритм, тональність, мелодію. Я грав музику великих митців: Верді, Бетховена, Шопена, Чайковського, Лисенка. Були і ревнощі, і муки, і докори, і вірші розпачем налиті. Я пам’ятаю вчительку мою — просту, і скромну, і завжди спокійну. Тонкі брови, русяві дрібні куче­рі, тонкий ніс, рум ‘яні губи — усе дихало молодою парубочою красою. На панщині пшеницю жала, втомилася не спочивать пішла, в снопи пошкандибала, Івана сина годувать. І сниться їй той син Іван: і уродливий, і багатий. У густому лісі посплітали: віти, дерева, дуби, берези, сосни, ялини, осика, вільха. Ходить сонний ранок по траві, і вітає квіти степові, ковилу горицвіт, воронець, молочай, волошку і чебрець. На вершечку стрілецької гори — на горах і долинах, скрізь уже запанувала тиша. Зелений колір має різні відтінки як-от: трав’яний, смарагдовий, оливковий, фісташковий. Усюди і на вулицях, і круг стадіону, і обабіч дороги, росли молоді осокори.