Село Миколаїв лежало серед зелених хвойних лісів та мальовничих полян. Верхні гілки високих сосен виглядали неначе намальовані на голубому небі. Стежки, вирубані серед лісу, приводили до затишних будиночків, які виглядали як казкові оселі із затишними терасами й квітучими садами. Вулички села виткані із мережі дерев'яних будиночків та дрібних магазинчиків, де завжди панувала затишна атмосфера та запах свіжого хліба. Колоритні веселі діти грілися на сонечку, бігали вуличками, пускаючи у повітря повітряні кульки, що створювали малюнок на тлі блакитного неба. Усе це створювало неповторну атмосферу затишку і спокою, яка зачаровувала кожного, хто потрапляв у це чарівне місце.