Ответы 1

  • Ответ:

    Осінь – час, коли природа вбирається у свої золотаві вбрання, а дерева стають справжніми красунями. Однак не всі вони шумні й яскраві. Є й такі, що мовчазні й спокійні, але не менш прекрасні.

    Одним із таких дерев є верба. Уже здалеку видно, як вона стоїть серед осіннього лісу, мов сумна втікачка. Її гілки опущені донизу, мов плакучі віти, а листя – жовте й в'яле, як спогад про літо, що минуло. Коли тихе осіннє вітря бринить серед гілок верби, чуєш легкий, майже невловимий шепіт, наче вона розповідає про свої таємниці.

    Недалеко від неї стоїть стара кленова алея. Уже випавши листя грає своєю особливою мелодією. Шум листя нагадує про минуле, а місцями ще тримаються жовті клаптики осіннього покривала. Клени в тому, що все відбувається навколо них, спостерігають мовчазно і дарма намагаються покинути свої гіллясті вбрання.

    Тихі осінні дерева – це як старі мудрі люди, які несуть у собі багато історій і досвіду, але даремно чекають на свою чергу, щоб розповісти про них. А ми лише минаємо поруч, не помічаючи їх краси й величі.

    • Автор:

      valeryvakw
    • 10 месяцев назад
    • 10
  • Добавить свой ответ

Войти через Google

или

Забыли пароль?

У меня нет аккаунта, я хочу Зарегистрироваться

How much to ban the user?
1 hour 1 day 100 years