розповідь про вулицю на якій ти живель

это для того кто живет в большем городе.

Вулиця на якій я живу (опис місцевості у публіцистичному стилі)

Ми живемо на жвавому проспекті. День і ніч машини нестримним потоком рухаються за своїми маршрутами по двом паралельним магістралям. Між цими автодорогами – зелена зона: високі тополі, клени, липи. А між рядками дерев – лугова зелень. Але машин у нашому місті стає все більше і останнім часом на ділянці біля нашого будинку почали виникати затори з машин. Водії пішли на хитрощі. Намагаються обігнати транспорт, що іде по переду, вони почали заїжджати на трав­­­­’яну смугу в зеленій зоні між двома трасами. Навіть виникли колії. Ми почали міркувати, як покласти край цьому неподобству. Проблему допомогли вирішити будівельники.

Поруч з нашим будинком розпочалося велике будівництво житлової багатоповерхівки. Будівельний паркан потіснив частину дитячого майданчика, який прикрашала кам’яна фігура гномика. Його довелося прибрати зі звичного місця і перенести у підвал до двірників до кращих часів.

Наші батьки з дозволу районної влади перенесли кам’яну статую на проспект і встановили її в зеленій зоні між автотрасами таким чином, щоб водії не змогли порушувати правила руху і знищувати природу. Поруч зі статуєю поклали декілька автомобільних скатів, пофарбували у жовто-червоний колір, насипали усередину землі. Вирішили перетворити скати на клумби, а поки що увіткнути в них гілки.