Оксана: Привіт,
Іване! Дуже приємно тебе побачити[1]!
Іван: Здоров,
Оксано! Я тебе вже ціле літо не бачив!
Як ти провела свої літні канікули[2]?
Оксана: В
мене було просто чудове літо[3]! В липні на один тиждень наша ціла родина
поїхала відпочивати на озеро в місто Пентиктон, що в провінції Британська
Колюмбія.
Іван: Так,
так – я знаю! Моя родина відпочивала[4] в Пентиктоні
минулого року. Чи тобі там сподобалося[5]?
Оксана: Так!
Нам дуже повезло[6], бо в липні там
була гаряча погода. Ми з братом Марком дуже
багато плавали і загаряли на пляжі.[7] До речі,[8] ми поїхали в
Пентиктон з родиною Марчуків. Чи ти
знаєш Тараса і Марійку Марчуків?
Іван: Так,
я їх знаю... Ми з Тарасом разом ходили в
одну школу.
Оксана: Ага... Вони дуже гарні люди і наші сім’ї провели
багато часу разом.[9]
Іван: Цікаво,
а що ж ви там робили разом?
Оксана: Ми
плавали, загаряли, стрибали у воду[10], грали на пляжі у
волейбол і у футбол. Ми також часто грали у карти – Тарас і Марійка навчили
мене грати в нову гру «Дурак». Нам разом
було дуже класно![11]
Іван: А
що ж ваші батьки робили цілий тиждень?
Оксана: Ну,
вони також відпочивали, але по-своєму.[12] Вони багато читали, загаряли разом і також
ходили на прогулянки. Можеш собі уявити,
що мій тато та пан Марчук навіть вчилися їхати на водяних лижах![13]
Іван: Ясно... Бачу, що вам було дуже цікаво в
Пентиктоні. Ну добре, я буду поспiшати[14], бо не хочу
спізнитися на урок до пана Бойчука.
Оксана: Щасливо! Тоді ми побачимося пізніше...
[1] приємно тебе побачити –
[2] як ти провела свої літні канікули? –
[3] просто чудове літо –
[4] моя родина відпочивала –
[5] Чи тобі там сподобалося? –
[6] Нам дуже повезло –
[7] загаряли на пляжі –
[8] До речі –
[9] наші сім’ї провели багато часу разом –
[10] стрибали у воду –
[11] класно –
[12] але по-своєму –
[13] вчилися їхати на водяних лижах –
[14] я буду поспiшати –