1.І сміх і гріх було дивитися на цю недоладну постань натоптану злобою й болем. 2.на вершечку стрілецької гори на горах і долинах скрізь уже запанувала тиша.
3.І грає арфа мов у сні про щось солодке і болюче і все життя як ліс дрімучий як ліс терновий навесні.
Вона любила осінню пору коли повітря таке прозоре що гори здавалось зсували й стояли як стіни храму.
І сміх і гріх було дивитися на цю недоладну постать, натоптану злобою й болем.На вершечку стрілецької гори, на горах і долинах — скрізь уже запанувала тиша. І грає арфа,мов у сні, про щось солодке і болюче, і все життя — як ліс дрімучий, як ліс терновий навесні.Вона любила осінню пору, коли повітря таке прозоре, що гори, здавалось, зсувались й стояли, як стіни храму.