1. Простим ускладненим є речення:
А Найбільше в людях я ціную щирість.
Б Не можна бути справжнім математиком, не будучи трохи поетом.
В Кругом хати ростуть старі велетенські груші, які ще посадив мій прадідусь.
Г Пісня – душа народу!


2. Звертання є в реченні, в якому вжито фразеологізм:
А Щоб вам, мої рідні, щасливо вік звікувати та своїх діток до розуму довести.
Б Сьогодні, щоправда, Петрик встав ні світ ні зоря.
В Доленько моя, доле, чом за мене ти забула?
Г Палажка часто робила шкоду своїй сусідці, була їй як сіль в оці.


3. Односкладним називним є речення:
А Ось-ось прокинуться жоржини зі сну.
Б Голова з великим оком і загнутим донизу орлиним дзьобом ледь нахилена.
В Як тонко чути сіно у повітрі!
Г Листки із клена, з дуба і берези.


4. Правильно поставлені розділові знаки при прямій мові в реченні:
А «Ніде щиріше не співають, як на війні» - зітхнув Мирошниченко.
Б Сам до себе говорив Тимофій, що земля найкраще пахне восени.
В Струна бринить лагідною луною: «Я тут, я завжди тут, я все з тобою»!
Г «Якраз там і стояла їхня хатина, - мовила бабуся, - отам, біля старої яблуні».
5. Простим ускладненим є речення:
А Стояла друга половина літа, коли наш загін вирушив у похід.
Б Калина – одвічний символ України.
В За мною і мати ступила у двір.
Г Тихий сон стуляє вії, розігнавши давні мрії.

6. Односкладним безособовим є речення:
А Надворі хурделить, замітає дорогу.
В Тиха, безвітряна ніч.
В У маленькому дворі росте багато яскравих квітів.
Г Птахи пролетіли через море і принесли нам на крилах весну.

7. Вставне слово є в реченні, в якому вжито фразеологізм:
А Любі друзі, в труді творіть красу життя.
Б Словом, як постелиш – так і виспишся.
В Дідусь посміхнувся і сказав, що за одного вченого дають десять невчених.
Г На щастя, пожежу погасили швидко.

8. Правильно поставлені розділові знаки при прямій мові в реченні:
А Син у захопленні спитав у матері: «Звідки взялися ці квіти в нашому саду?»
Б Жінка спитала, чого він мовчить.
В «Гарно і затишно на серці стало», стиха мовив хлопчик.
Г «Яка ти розкішна, земле, - думала Маланка. – Весело засівати тебе хлібом, прикрашати тебе зелом, заквітчати квітками.