загадки на тему шкільні придмети

Худорлява і вертлява, на папір біжить у справах, закарлючки полишає, — у пеналі спочиває. (Ручка)

Олівці Петрусь узяв, швидко щось намалював. Хоч крути, а хоч верти, має тільки три кути.(Трикутник) Він про осінь сповіщає, малюків у клас скликає: — Вже минулось тепле літо, то ж пора за парти, діти! (Шкільний дзвінок)Настрибався зайчик вволю, білий слід лишав по полю. Ми за ним спостерігали, слово "мама" прочитали (Крейда)То в клітинку, то в лінійку,Написати тут зумій-но,Й малювати дещо зможеш,Називаюся я … (зошит). Чи в лінійку, чи в клітинкуЧистим був, та за хвилинкуМерехтить від цифр і літер…Здогадались, що це, діти?Ручці він говорить: «Прошу». Це шкільний учнівський…………(зошит)Її шанує кожен.Вона повідать можеПро все на світі білімІ дорослому і дітям…До знань веде доріжка,Коли з тобою ………..(книжка)Я беру в свою правицюІз пенала помічницюЯ писати тільки вчуся.Зосереджуся, зберуся:Крапка… рисочка… карлючка…Наче пишем, - я і ……….(ручка)

Дерев’яний та довгенький, хвостик в нього є маленький. Як у фарби хвіст мочає — все довкола розцвітає. (Пензлик)У портфелі є хатинка — ручки там живуть, резинка, клей, лінійка, кутники́ — школярів помічники. (Пенал)

Коли хочеш ти читати, То повинен мене знати, А коли мене не знаєш, То нічого не вчитаєш. (Абетка)Ніде не купиш, На вагах не зважиш, Сам здобуваєш, У комору складаєш. (Знання)У носатого Івана Одежина дерев’яна. Він у чистім полі ходить І по ньому носом водить. Не стрижений, не чесаний – Гострим ножем зетесаний. (Олівець)Дуже я потрібна всім: І великим, і малим. Всіх я розуму учу, А сама завжди мовчу. (Книга)Настрибаюсь вволю По чистому полю. Правда, трішки ніс стешу, Як малюю чи пишу. (Олівець)Книжечки маленькі, Аркуші біленькі. В них ми вчимося писати, І складати, й віднімати. (Зошит)Хутко стрибне на папір, І, хоч вір, а хоч не вір, Враз напише нове слово. Ось і рішення готове. Вправно пише у руці, Бачать всі старання ці. (Ручка)