1.Хворий внаслідок побутової травми в ділянці шиї помер від повітряної емболії легеневої артерії. Поясніть, яким чином повітря потрапило в легеневу артерію.( Треба назвати вени по яким повітря із           поверхневих вен шиї досягне легеневої артерії) 2.У хворого на тимому (пухлину вилочкової залози) спостерігається ціаноз, розширення підшкірної венозної сітки і набряк м’яких тканин обличчя, шиї, верхньої половини тулуба і верхніх кінцівок. Який венозний стовбур перетиснено?   3.У хворого внаслідок пошкодження шкіри в середній ділянці грудинно-ключично-соскоподібного м’яза виникла повітряна емболія. Яка вена шиї була травмована?     4.     Назвіть в правильній послідовності вени, по яким буде відтікати венозна кров від шкіри і підшкірної клітковини медальної поверхні верхньої кінцівки до серця? 5.      Назвіть вени, по яким відтікає венозна кров від м’язів і кісток передпліччя до серця. ​

Відповідь:Тромбоемболі́я легене́вої арте́рії (ТЕЛА) (англ. Pulmonary Embolism) — закриття просвіту великих, середніх або малих гілок легеневої артерії тромбом, який утворюється найчастіше у великих венах нижніх кінцівок або тазу. Внаслідок ТЕЛА розвивається гіпертензія в малому колі кровообігу і компенсоване або частіше декомпенсоване легеневе серце.

Зміст

1 Епідеміологічні особливості

2 Етіологія та фактори ризику

3 Класифікація

4 Патогенез

5 Клінічні ознаки

6 Діагностика

6.1 Лабораторна діагностика

6.1.1 Загальний та біохімічний аналіз крові

6.1.2 Визначення рівня тропонінів у крові

6.1.3 Визначення рівня D-димерів у крові

6.2 Інструментальні методи обстеження

6.2.1 Електрокардіографія

6.2.2 Ехокардіографія

6.2.3 Вентиляційно-перфузійна сцинтиграфія

6.2.4 Рентгенографія органів грудної клітки

6.2.5 Селективна контрастна ангіопульмонографія

6.2.6 Спіральна комп'ютерна томографія

6.2.7 Ультразвукове обстеження глибоких вен нижніх кінцівок

6.2.8 Рентгенконтрастна флебографія

7 Лікування

7.1 Корекція гемодинаміки та гіпоксії

7.2 Антикоагулянтна терапія

7.3 Тромболітична терапія

7.4 Хірургічне лікування

8 Профілактика

8.1 Механічні методи профілактики

8.2 Профілактичне встановлення кава-фільтру

8.3 Профілактична антикоагулянтна терапія

9 Див. також

10 Примітки

11 Література

12 Посилання

Епідеміологічні особливості

Тромбоемболія легеневої артерії — досить поширене захворювання серцево-судинної системи. Так, у США середня щорічна частота ТЕЛА становить 1 випадок на 1000 пацієнтів. Щорічно в США помирає від гострої тромбоемболії легеневої артерії 300000 осіб, і діагноз ТЕЛА часто встановлюється лише після патологоанатомічного розтину.[5] Щорічно від ТЕЛА помирає 0,1 % населення земної кулі. Вірогідна частота ТЕЛА в Україні становить приблизно 50 тис. випадків на рік, у тому числі близько 10 тис. із летальним наслідком.[6] Дані про статеву структуру захворюваності ТЕЛА різняться, але аналіз захворюваності та смертності у США показав, що смертність серед чоловіків при ТЕЛА на 20—30 % вища, ніж у жінок.[7] ТЕЛА посідає третє місце серед причин смерті при серцево-судинних захворюваннях після ІХС та інсульту та становить близько 60 на 100000 населення[8] і є частою причиною госпіталізації, смертності, інвалідності. У зв'язку із тим, що клінічна картина ТЕЛА є дуже стертою та мінливою, діагноз тромбоемболії легеневої артерії часто встановлюється пізно. За даними досліджень, вірний діагноз встановлюється лише у 30 % хворих.[6] Без лікування смертність при ТЕЛА становить близько 30 %, при правильному лікуванні 2—8 %. За даними Фремінгемського дослідження, смертність від ТЕЛА становить 15,6 % від госпітальної смертності (при хірургічних захворюваннях — 18 %, терапевтичних — 82 % випадків).[9]

Етіологія та фактори ризику

Головною причиною розвитку тромбоемболії легеневої артерії є ембол (тромб), що утворюється у венозних судинах у будь-якому органі. Найчастіше джерелом тромбоемболії є тромби вен нижніх кінцівок, рідше — судини верхніх кінцівок та праві відділи серця.[6] Найбільшу загрозу становлять так звані флотуючі тромби, що мають єдину точку фіксації в дистальному відділі, а довжина їх часто сягає 15-20 см і більше. Схильність до тромбоутворення, формування і прогресування тромбозу пов'язують із взаємодією компонентів тріади факторів Вірхова. Традиційно до неї належать: пошкодження судинної стінки, уповільнення кровотоку в місці ураження судини (венозний стаз), підвищення активності згортувальної системи крові (гіперкоагуляція). Останнім часом велика увага приділяється визначенню генетичних форм тромбофілії.[6] Закриття просвіту судини може відбуватися тромбом, краплями жиру кісткового мозку, повітрям, паразитами (аскаридами або іншими гельмінтами), у вагітних жінок — навколоплідними водами. Найчастіше ТЕЛА розвивається при наявності таких факторів[9]:

Вік старше 50 років;

Низька фізична активність;

Оперативні втручання;

Онкологічні захворювання;

Серцева недостатність, у тому числі інфаркт;

Дефект міжшлуночкової перетинки (виникнення парадоксальної тромбоемболії із лівого в правий шлуночок);

Варикозне розширення вен;

Пологи, що перебігали з ускладненнями;

Травматичні пошкодження;

Прийом гормональних контрацептивів;

Надлишкова маса тіла;

Еритремія;

Системний червоний вовчак;

Епідемічний висипний тиф та інші рикетсіози, що перебігають із значним тромбоваскулітом;

Генетичні патології (дефіцит антитромбіну III, протеїнів С і S і т. д.).

Для визначення імовірності розвитку у хворого ТЕЛА у європейських країнах використовується Женевська шкала, що визначає ймовірність тромбоемболії в балах по наступних показниках:

антикоагулянтів не залежно від наявності кава-фільтру. Якщо ж пристрій був установлений через протипокази до антикоагулянтів, то їх застосування повинно бути відновлено, як тільки протипокази будуть відсутні.[19]