Намалюйте ілюстрації до текстів 1, 2 і 3 та підпишіть малюнки настановами, які втілюють головну думку кожної. Текст 2 На ставі пишно Лебедь плив, АГуси сірії край його поринали. «Хіба оцей біляк вас з глузду звів? - Один Гусак загомонів, - Чого ви, братця, так баньки повитріщали? Ми попеласті всі, а він один між нас Своє пиндючить пірʼя біле. Коли бви тілько захотіли, Щоб разом, стало бить, вся беседа взялась, Ми б панича сього якраз перемастили». І завелась на ставі геркотня, Тусине діло закипіло: Таскають, грязь і глей зо дна Да мажуть Лебедя, щоб пірʼя посіріло. Обмазали кругом - і трохи галас стих; АЛебедь плись на дно -івипурнув як сніг. Євген Гребінка Кеті сиділа на великому камені, що лежав на осонні перед фермерською садибою. Дівчинка міркувала... Кеті була ти- хої вдачі. Вона ніколи нікому не звіряла свої заповітні дум- ки. Друзів у неї не було... Мати вважала дочку дивачкою, і дитина з гіркотою відчу- вала її ставлення. Батько Кеті, фермер, зовсім поринув у господарчі справи і мало цікавився своєю одиначкою. Тож Кеті зростала самотою... Але того теплого літнього вечора Кеті, споглядаючи ку- курудзяні поля, глибоко зітхала. Як чудово було б погратися з тими дівчатками отам, на привіллі... Вони бігають, пусту- ють, сміються... їм так весело! Аж ось діти підходять ближ- че, ще ближче... а може, вони запросять і її до свого гурту? О лелечко! Дівчатка підійшли... аби лиш поглузувати з неї. Кеті виразно почула, як пролунало ї імʼя, але не справжне, а прізвисько, котрим вони часто дражнили її: «Дурка-Кеті»! У неї аж серце краялось, та що вдієш? Втекти до бу- динку? Але тоді з неї ще більше напевно ж, це не вперше почуваєшся такою покинутою, гір- шою від інших дітей... На горищі Кеті трохи заспокоїлась і зібралася з думками. Скоро вона зійде вниз і розкаже матері, що просто сиділа на камені у дворі й міркувала про всяку всячину, а зараз не зво- лікаючи візьметься до роботи. Тоді мати напевно зрозуміє: вона ж бо не ледащо, а тільки їй конче потрібно було спокій- но обміркувати деякі важливі справи. А згодом, коли розно- ситиме замовникам яйця, вона купить у селі для матері подарунок - чудесного срібного наперстка (її заощаджень якраз вистачить). Текст 3 Анна Франк. «Кеті» Якось мудрець запитав у свого сина, чи прагнув він хоч коли- небудь почути те, що не може бути почутим, побачити те, що не може бути побаченим, пізнати те, що не може бути пізна- ним. Потім він попросив хлопчика принести плід інжиру. - Ось він, батьку. —Розділи його навпіл. Що ти бачиш усередині? - Декілька дрібних насінин, батьку. - Розділи одну з них. - Ось, я розділив її. - Що ти бачиш там? - Нічого, батьку. - Мій сину, саме це невидиме ніщо і є суть величезного інжирного дерева. Вір, що ця невловима суть є у всьому, що існує. Вона є душа. Індійська притча

Ответ:

Объяснение:

укуцкуцкцу