Дайте характеристику будь-якої річки Євразії.

Дунай

Бере початок у Німеччині на східних схилах Шварцвальду на висоті 678 м над рів. м. двома витоками — Бреге і Брігах, впадає в Чорне море, утворюючи дельту (див. Дунайський біосферний заповідник). Довжина 2 857 км, площа басейну 817 тис. км2. Крім 10 названих країн, водозбірний басейн річки простягається ще на дев'ять країн.

За фізико-географічними умовами Дунай поділяють на три частини: Верхній, Середній і Нижній.

Верхній Дунай (до м. Відня) — типова гірська річка, тече в межах Шварцвальду, Швабсько-Баварського плоскогір’я та у звуженні між Альпами і Чеським масивом. Долина Дунаю у верхів’ї вузька, з високими крутими берегами; русло до м. Ульма (фед. земля Баден-Вюртемберг, Німеччина) завширшки 20–100 м, нижче — 100–350 м, місцями огороджене спрямлюючими та захисними дамбами; швидкість течії 1–2,8 м/с.

Середній Дунай (м. Відень — ущелина Залізні ворота біля м. Оршова, жудець Мехедінць, Румунія) перетинає Середньодунайську рівнину. Долина річки тут розширена до 5–20 км, заплавна; русло звивисте, розгалужене, ширина до 1 км; швидкість течії 0,3–1,1 м/с. Подекуди Дунай протікає через окремі гірські пасма та хребти, утворюючи долини прориву (Угорські Ворота, Вишеградський прохід, Залізні Ворота, Казане). На цих ділянках ширина долини 0,6–1,5 км, потік звужується до 150 м, глибина зростає до 15–20 м (в ущелині Казане бл. 70 м), швидкість течії — до 2,2–4,7 м/с.

Нижній Дунай (від Залізних воріт до впадіння в Чорне море) — рівнинна річка, тече Нижньодунайською рівниною широкою заплавною долиною (7–20 км), розгалужуючись на численні рукави та протоки. Ширина русла в нижній течії — 1–2 км, пересічна глибина — 5–7 м, швидкість течії 0,5–1 м/с. У вершині дельти (поблизу м. Тулча, жудець Тулча, Румунія) Дунай ділиться на три рукави, які прийнято називати гирлами: Кілійське (лівий берег у межах Одеської області України), Сулінське та Георгіївське (обидва — в Румунії) гирла.

Гідрологія

Дунай має складний гідрологічний режим. Добре виражені три його фази: весняна повінь, літні та осінні паводки, осіння та зимова межені. Початок весняної повені в лютому–квітні; на верхньому і середньому Дунаї вона триває до травня, у нижньому — до червня. Повінь зазвичай починається під час дощів і танення снігів у горах. Нерівномірність впливу цих чинників у різних частинах басейну зумовлює різкі коливання рівнів води. Якщо хвилі повені або літніх паводків на великих притоках збігаються у часі, то дунайська вода затоплює заплаву. В другій половині літа відбувається спад рівня, який переривають невеликі підйоми від дощових паводків. Дощі в жовтні–листопаді є причиною осінніх паводків. Теплі, з відлигами, зими спричиняють високі рівні; підйоми часто бувають пов’язані з заторними і зажорними явищами. Вони призводять до затоплення прибережних рівнин. Найнижчі рівні Дунаю спостерігаються під час холодних зим.

Річна амплітуда коливань рівня води від 4,5–5,5 м поблизу м. Рені (Одеська область) до 6–8 м поблизу м. Будапешта. Пересічні річні витрати води, м3/ с: у верхній течії (поблизу м. Регенсбурга, фед. земля Баварія, Німеччина) — 420, у середній течії (поблизу м. Відня) — 1900, у гирлі — 6 430. Максимальні витрати води в пониззі — близько 20 000 м3/с, мінімальні — 1 800 м3/с. Середній об’єм стоку близько 203 км3 на рік (з них 123 км3 — Кілійским гирлом). Дунай замерзає лише в холодні зими на 1,5–2 міс. Щороку виносить в Чорне море близько 120 млн т наносів і розчинених мінеральних речовин. Мутність води у гирлі близько 200 г/м3. Вода гідрокарбонатна кальцієва з мінералізацією у пониззі, мг/дм3: навесні — 360, влітку — 355, восени — 410, взимку — 445.

Дунай має понад 300 значних приток, серед яких 34 судноплавні. Найбільші праві притоки — Інн, Драва, Сава, Велика Морава; ліві — Морава, Тиса, Олт, Серет, Прут.

Іхтіофауна Дунаю нараховує близько 70 видів риб. Зустрічається 6 видів осетрових, 5 з яких внесені до списку видів, що знаходяться під загрозою зникнення. Промислове значення мають: білуга, осетер, севрюга, стерлядь, сом, лин, короп, щука і оселедець.

На Дунаї розташовані міста-столиці держав: Братислава (Словаччина); Відень (Австрія); Будапешт (Угорщина); Белград (Сербія).