про які суспільно-політичні процеси свідчило самогубство м.хвильового?

Микола Хвильовий чи не перший усвідомив, що в літературу і мистецтво починає по­ступово проникати казенно-бюрократичний підхід до творчості, де­кретування, грубий окрик, свавільне жонглювання політичними фразами, підпирання аргументів ідеологічними тезами.«…його комуністична партія потихесеньку та полегесеньку перетворюється на на звичайного собі «собирателя землі руської» і «опускається, так би мовити, на тормозах до інтересів міщанина – середнячка». Автор доводить нам, що ідеї соціалізму деформуються. Починається роздвоєння душі чесного комуніста Миколи Хвильового. Він помітив, що диктатура пролетаріату перетворюється на диктатуру партії. Ось тут і поглиблюється трагізм душі Хвильового, тут і криються причини його самогубства.  Соціалістичні засади, омріяні ідеалами світлого майбутнього, деформуються. Становище безвихідне. Арешти… Розстріли… Ув’язнення… В Україні поширюється голод. Саме тоді він остаточно вирішує покінчити життя самогубством і цим застерегти, приголомшити своїх друзів і недругів, згуртувати сили, протистояти небезпеці,