Жив старий із своєю старою Біля самого синього моря. Жили вони в ветхій землянці Рівно тридцять літ і три роки. Дід ловив неводом рибу, А баба куделила пряжу. Якось в море закинув він невід, — Прийшов невід з самим баговинням. Він удруге закинув невід, — Прийшов невід з травою морською. Як утретє закинув він невід, — Витяг невід однісіньку рибку, Золотую рибку, не просту. Почала тая рибка благати, Людським голосом промовляти: «Відпусти мене, діду, до моря, Дорогий дам за себе я відкуп: Відкуплюся чим тільки ти схочеш!»