3. Робота з текстом переказу. Як чудово на прогулянці в зимовому лiсi! Все навкруги бiле, вкрите пухнастим м'яким снігом. На гілках дерев, особливо на широких лапах ялинок, лежать купи снігу, схожі на шапки. Всі гілки схилилися під вагою снігу. Коли сніг падає з дерева, гілка розпрямляється. Небо чисте, блакитне. На сонці сніг блищить, переливається і грає всіма барвами веселки, навiть дивитися боляче на цю розкіш. Мороз, Сніг вискрипує і хрумає під ногами. Якщо взяти в руки трохи снігу і уважно роздивитися, то кожна сніжинка казковий майстер-ювелір зробив ці крихітні ажурні зірочки. як витвір мистецтва, нiби якийсь Дерева вкриті не тільки снігом, на гілках - iнiй i паморозь. У лісі дуже тихо, здається, що всі сплять під білосніжною ковдрою. У морозному повітрі звуки розносяться дуже швидко і лунають на далеку відстань. Ось ворона каркнула, ось сорока застрекотіла, ось ще якась зимова пташка подала голос. А це синичка цвірінькає. Насиплю їм хліба і борошна, Їм важко знаходити їжу взимку. Ні, не всі заснули. Ось і чиїсь сліди на снігу. Хто тут бігав? Може, заєць в білому зимовому кожушку рятувався від рудої красуні-лисиці або від сірого зголоднілого вовка. - Сонце взимку сідає рано. Ось вже рожевiє сніг на капелюшках ялинок, а бiлi берiзки самі стають золотаво-рожевими. Спочатку блакитні, а потім сині і фіолетові тiнi лягають на сніг між дерев. Небо червоніє на заході, а зі сходу іде темрява, навiть тоненький серпок мiсяця вже можна побачити. Вечорiє, холодно. Повертаємось додому, по своїх слідах ідемо назад по хрусткому снігу. Вийшли з лісу, озирнулись а вiн вже чорний на синьому сніговому килимі.переказ

Ответ:

Прогулянка в зимовому лісі була дивовижна. Все було вкрите білим пухнастим снігом, а на гілках дерев - купи снігу, які нагадували шапки. За вагою снігу, гілки схилялися до землі, але коли сніг випадав, гілки розправлялися.

Небо було чистим та блакитним, а на сонці сніг блищав і переливався всіма кольорами веселки, що було вражаюче на диво. Мороз викликав скрипіння та хрустіння під ногами, а при ретельному огляді снігу, кожна сніжинка здавалася казковими майстрами-ювелірами, що виготовляють крихітні ажурні зірочки.

Дерева були вкриті не тільки снігом, але й іном та памороззю на гілках. У лісі було дуже тихо, здається, що всі спали під білосніжною ковдрою. Звуки розносилися дуже швидко в морозному повітрі та лунали на великій відстані. Птахи також знаходились в лісі і пташка, яку звали синичкою, цвірінькала. Їм було важко знаходити їжу взимку, тому наш герой насипав їм хліба і борошна.

Не всі звірі спали, як свідчили сліди на снігу. Можливо, заєць в білому кожушку втік від рудої красуні-лисиці або сірого зголоднілого вовка.

Сонце взимку сідає рано. Сніг на капелюшках ялинок та білі берізки стають золотаво-рожевими. Тіні на снігу між деревами перші були блакитні, а потім ставали синіми та фіолетовими. Небо червоніло на заході, а зі сходу

Объяснение: