Відмінні риси діда Платона та діда Савка)

Діди — носії великого життєвого досвіду, мудрості, розважності. Мова персонажів насичена просторічними елементами. Висміюючи боягузів і панікерів, старі використовують форму удаваного нерозуміння: „Щось ви, хлопці, не той, не як його, не туди неначе йдете“. Звучать їхні спогади про синів Левка і Демида: „Коли б оце Левко із своїм полком та був тут, той би не одступив, ні. Той би цього човна повернув назад, та по шиям, по шиям!..“ „Отакий і мій Демид. Його огнем печи, на шматки ріж, ну не одступить. Куди твоє діло!“ Самі діди спокійно ставляться до смерті. „Кому на війні судилося вмерти — так не викрутишся“, — говорить старий Савка. Вони доводять, що вміють не лише дорікати. Платон та Савка — справжні патріоти, бо ладні віддати за Батьківщину життя. Петро Колодуб довідується про загибель старих: виявилося, що вони перекинули човна з нацистськими вояками й самі загинули у хвилях Десни разом із ними.Отже, діди Савка і Платон — уособлення мудрості, нескореності народу, його досвіду, героїчної історії. Я вважаю, що оповідання було актуальними не лише в роки війни, але й сьогодні, оскільки допомагає нам виховувати стійкість, силу волі в досягненні певної мети, почуття поваги до захисників Батьківщини.Надіюсь допомогла )⭐️⭐️☺️☺️☺️