Світи, світи, місяченьку, та й ти, зоре ясна, Гей, най же поле в полі пшениченьку дівчина прекрасна. Поле вона, поле, вгору поглядає, Гей, ци високо сивий соколонько із вірлами літає. Гей, літає він, літає, до віконця припадає. – Ой сіяв руту, ой сіяв руту та подай, мила, руку. – Рада би я ручку дати, не пускає стара мати. Гей, не пускає стара мати, годі, годі ручку дати. – Ой відсуньси, люба, від того нелюба, Уб’ю єго, як голуба. – Ой ци уб’єш, ци не уб’єш – гіршу зраду зробиш. Гей, сідай на коня, виїжджай із двора, ти не мій, я не твоя. – Сідлай, хлопче, коня, коня вороного Та поїдем до Дунаю, де я утонути маю. Приїжджаю до Дунаю, сів на берег та й думаю. Гей, гаю, гаю, тихий Дунаю, я у тобі утонути маю. заповнити паспорт твору Автор: Рід: Жанр: Тема: Ідея:​

Автор: Анонімний (народна наспівна пісня)Рід: Літературна спадщинаЖанр: Народна пісняТема: Любов, обмеження, відданістьІдея: У вірші висвітлено тему незмінної любові, обмежень і відданості між двома молодими, які стикаються зі старими традиціями та обмеженнями у відносинах.