Осінь похмура йдеХмари дощі туманиОсінь у серце ведеСмуток нежданийХолод суне німийВ душу вповзає млаОсінь серпанок густийТи принеслаРади не дам собіВ серці моїм мовчанняСпогад ридає в журбіДавнє кохання.Мені сподобався твір, тим що він дуже глибокий та щирий. Він поглинає твій розум під час читання, в осінні прохолодні нотки.