У романі "Чума" Альбера Камю простежується несподівана іронія в тому, як деякі персонажі вмирають, тоді як інші виживають під час епідемії чуми. Це викликає роздуми про природу випробувань та долі. Можливо, це символізує випадковість життя і смерті, або ж вплив особистих властивостей, характеру та волі на виживання в умовах невпорядкованого світу. Також, це нагадує нам, що іноді немає чітких відповідей на питання життя та смерті, і вони залишаються загадковими.