Остап одужав, але рана на його грудях не зажила ніколи. Він ніколи не забував Соломії, її самовідданість та щиру любов. Він став справжнім героєм, борцем за волю. Його хоробрість та відвага надихали людей на повстання. Остап здобув перемогу над ворогом, але війна забрала у нього занадто багато. Він втратив кохану, друзів, рідну домівку. Він збудував нове життя, але щастя вже не знайшов. Пам'ять про Соломію завжди жила в його серці, нагадуючи про високу ціну волі.