Український вірш, який характерезує людину!!! Прошууууууууууууууууууууууууу!!!!!!!!!!!

Якби ви знали паничі, 

Де люди плачуть, живучи,

То ви б елегій не творили

Та марне бога б не хвалили,

На наші сльози сміючись.

За що, не знаю, називають

Хатину в гаіі тихим раєм.

Я в хаті мучився колись, 

Моіі там сльози пролились,

Найперші сльози! Я не знаю,

Чи єсть у бога люте зло, 

Щоб у тій хаті не жило?

А хату раєм називають!

Не називаю іі раєм,

Тіі хатиночки у гаіі

Над чистим ставом край села

Мене там мати повила

І, повиваючи, співала

Свою нудьгу переливала

В свою дитину... В тім гаю

У тій хатині, у раю,

Я бачив пекло. Там неволя.

Робота тяжкая, ніколи,

І помолитись не дають.

Там матір добрую мою

Ще молодую- у могилу

Нужда та праця положила.

Там батько, плачучи з дітьми

(А ми малі були і голі)

Не витерпів лихоі долі

Умер на панщині. А ми

Розлізлися межи людьми,

Мов мишенята.Я до школи-

Носити воду школярам

Брати на панщину ходили, 

Поки лоби іім поголили!

А сестри! Сестри! Горе вам,

Моі голубки, молодіі!

Для кого в світі живете?

Ви в наймах виросли чужіі,

У наймах коси побіліють, 

У наймах, сестри, й умрете! 

Це уривок Т.Г.Шевченко Якби ви знали, паничі.