Ответы 1

  • Ответ:

    Софія, поетична душа з вродженим

    чуттям краси, пережила життєві трагедії.

    Походила з багатої родини, але доля

    принесла їй втрати: батько "стратив

    маєток" і "помер наглою смертю", а мати

    опинилася безнадійно хворою. Тяжкі

    випробування включають нервові

    потрясіння від смерті батька та трагедію

    першого кохання. "Таку широку любов,

    що мала мене вповні розвинути, ні,

    розцвісти мала мене, каже вона,-

    віддала я йому. Не від сьогодні до

    завтра, лиш назавсігди".

    Кохана людина виявилася безжальною заради матеріального добробуту, розтоптавши і відкинувши любов Софії: «Розтоптала і відкинула Софіїну любов. Шукала з розпукою в грудях, бігала між людьми вулицями».

    Софія постійно шукала гармонії в людях, в їх відчуттях та відносинах. Власне життя вона порівнює з музикою, де може віддати свою душу резонаторові. "Більше не любила я нікого в своєму житті. Але воно добре, - додала, поглянувши повним сіяючим поглядом до другої кімнати, де стояв її улюблений інструмент, бо можу цілу душу віддати резонаторові. І я віддаю її йому! Коли сяду до нього, находжу рівновагу свого духу, вертає мені гордість і почуття, що стою високо- високо! Зате й граю йому звуками, яких не почує від нікого, і буду йому грати до останнього свого віддиху".

    Софія, врешті, визнає свою нервовість та упертість у шуканні гармонії: "зворушення, яких зазнала, були засильні і наступали заскоро, одне по іншому, щоб їм могла опертися її фізична сила. Побороли її".

    • Автор:

      brendonc16a
    • 10 месяцев назад
    • 0
  • Добавить свой ответ

Еще вопросы

Войти через Google

или

Забыли пароль?

У меня нет аккаунта, я хочу Зарегистрироваться

How much to ban the user?
1 hour 1 day 100 years