тема, iдея, жанр,

 

Не знаю, ким — дияволом чи Богом —

 

Дано мені покликання сумне:

Любити все прекрасне і земне

І говорити правду всім бульдогам.

 

А часто хочеться закрити очі кляті,

Забути все і в затишку глухім

Кубельце звити, завести свій дім,

Щасливим бути, як дурак на святі.

 

Та тільки серце, серце ненавмисне

Пекучим болем душу мені стисне

І відчаєм її наповнить вщерть.

 

І шепче хтось (можливо, совість власна):

— Не йди туди, дорога то нещасна,

То не життя, то смерть.