ідейно-художній аналіз вірша тиша морська

Назва: "Тиша морська"Автор: Леся Українка    Дата та місце створення: 1890, Євпаторiя    Рід: лірика   Тема: розповідь про красу морського пейзажу, його звуків.    Ідея: від місця знаходження людини, погоди та стану природи залежить духовний стан людини.                                           Художні засоби:    Епітети: час гарячий, ясне море, ясні хмарки, країна світла,хвилечка перлиста, край вічного проміння.     Повтори: Ясне небо, ясне море, / Яснi хмарки, ясне сонце; Править хтось малим човенцем.    Метафори: рине хвилечка, в'ється стежечка, золото спадає.    Ритор. оклики: Певно, тут не чули зроду, / Що бува негода в свiтi!; Як би я тепер хотiла...Золотим шляхом поплисти!    Лірична героїня по-справжньому захоплюється красою морського краю, де знаходить душевний спокій, рівновагу. Саме біля моря забуваються всі нещастя, людина мислить позитивно, народжує мрії.