розповідь у науковому стилі про дієприслівник. Швидко!!!!

 Дієприслівник-це особлива незмінна форма дієслава, що позначає додаткову дію або стан, яка супроводить іншу, головну.

У речені дієприслівник ЗАВЖДИ виступає обставиною.

Дієприслівники відповідають на питання ЩО РОБЛЯЧИ?Наприклад:кажучи та ЩО ЗРОБИВШИ? Наприклад: намалювавши...

Дієприслівник має ознаки  дієслова(час і вид) та прислівника(незмінність, залежність від дієслова-присудка, значення обставини)

Дієприслівник не має закінчення.

У кінці дієприслівників після Ч, Ш завжди пишуть літеру И..

Дієприслівник із залежними від нього словами називають дієприслівниковим хворотом.

Дієприслівниковий зворот завжди є обставиною.

На письмі дієприслівниковий зворот завжди виділяють комою або комами незалежно від його місця в реченні.

В усному мовлені дієприслівниковий зворот виділяють паузами.

Дієприслівники недоконаного виду утворюються від основи дієслова теперішнього часу за допомогою суфіксів учи ючи ачи ячи, а доконаного виду утворюються від основи неозначеної форми дієслова за допомогою суфіксів  вши, ши..

Не з дієприслівниками пишуть окремо. Наприклад не почувши, не зробивши..

Разом з не пишуться тільки дієприслівники, утворені від дієслів, які не вживаються без не...Наприклад нененавидячи