1. Чому у словах відбувається спрощення?
2. У яких групах приголосних відбувається спрощення у вимові і на писмі?
3. У яких словах спрощення не відбувається?
4. У яких словах спрощення не передається на письмі?

1.У випадках словотворення та словозміни в українській мові часто виникає збіг кількох приголосних звуків, що ускладнює їх вимову. У процесі мовлення відбувається спрощення, тобто один із приголосних випадає.2. Групи приголосних скн, зкн і шчк спрощуються на сн, зн і шк у вимові й на письмі: тиск — тиснути, блиск — блиснути, брязк — брязнути, горщок — горшка, дощок — дошка.Групи приголосних стн і стл спрощуються на сн і сл у вимові й на письмі: перстень — персня, честь — чесний; пристрасть — пристрасний, область — обласний, щастя — щасливий, користь — безкорисливий.3.Спрощення не відбувається: а) у словах іншомовного походження, що мають кінцеві приголосні -т - аґент — агентство, студент — студентський, гігант — гігантський, курсант — курсантський, парламент — парламентський -ст - баласт — баластний, контраст — контрастно, нацист — нацистський, компост — компостна, форпост — форпостний, пацифіст — пацифістський б) у групах приголосних стц, стц - невістка — невістці, невістчин, артистка — артистці — артистчин, пустка — у пустці, хустка — у хустці.4Спрощення відбувається при вимові, але не позначається на письмі у прикметниках, утворених від іменників іншомовного походження (аванпостний, баластний, компостний, контрастний, гігантський, парламентський) та в іменниках, які від них утворені (студентство); у давальному і місцевому відмінках однини іменників жіночого роду І відміни (пустці, хустці, артистці)