Твір розмова з краплею води

Ранок. Небо блакитне-блакитне, сонечко сонно протирає оченята і встає...Катеринка теж сонно потягнулась в ліжечку. Вдягнувшись, вона вийшла на вулицю. І, - о диво! - побачила на травичці багато крапельок.- Що це? - здивувалась дівчинка, підійшовши до травички.- Ми - крапельки!- Ого!- Так-так! Ми вміємо розмовляти!- Як у вас справи?- Добре! А тебе дівчинко як звати?- Катеринка.Так ще довго говорила Катеринка з крапелькою.