Поширене означення не треба відокремлювати комами в реченні: а) Зачарований прекрасним вечором я довго блукав понад берегом річки; б) Світ до захмеління прекрасний розступився на всі чотири боки; в) Не відомий нікому сідаю на лавку слухаю і дивлюся; г) Край моря сонце золотить укриті лісом гори. 2. Поширене означення треба відокремлювати комами в реченні: а) Наближається повний спеки й світла південь; б) Хто це там оповитий в туман заховався за сиві каштани? в) Шумлять білим цвітом налиті сади навесні; г) Раз добром нагріте серце вік не прохолоне. 3. Непоширене означення не обов’язково відокремлювати комами в реченні: а) Небо розгорнуло свій намет синій широкий глибокий; б) А я самотній уночі ще довго в вогнище дивився; в) Музика бадьора чарівна полинула через шкільне подвір’я; г) І втомивсь я одинокий на самій дорозі. 4. Непоширене означення обов’язково треба відокремлювати комами в реченні: а) Вечір морозний і зоряний надходив швидко; б) Небо ясне й бірюзове рідко бачили мандрівники; в) Дедалі попадалися вже сосни старі руді кострубаті; г) Ближче до старезного лісу чорного густого ставало сумно.

1. Поширене означення не треба відокремлювати комами в реченні:    г) Край моря сонце золотить укриті лісом гори. 2. Поширене означення треба відокремлювати комами в реченні:    б) Хто це там, оповитий в туман, заховався за сиві каштани? 3. Непоширене означення не обов’язково відокремлювати комами в реченні:    в) Музика(,) бадьора, чарівна(,) полинула через шкільне подвір’я. 4. Непоширене означення обов’язково треба відокремлювати комами в реченні:    г) Ближче до старезного лісу, чорного, густого, ставало сумно.